02 вересня 2015 року Справа № 876/10991/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Большакової О.О.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року в адміністративній справі № 2а-10598/10/1370 за позовом державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
У листопаді 2010 року Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова ДПС (яку в ході судового розгляду було замінено на її правонастуника - Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області; надалі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 24 610,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач, здійснивши першу реєстрацію автомобіля, всупереч вимогам Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» не сплатив вказаного податку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила ДПІ у Залізничному районі м.Львова, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, за невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, за даними управління ДАІ на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль марки «Volkswagen» LT35, державний номерний знак НОМЕР_1, 2001 року випуску.
Згідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 24 610,00 грн.
28.04.2010 р. за № 9504/10/17-108/174 ДПА України у Львівській області звернулась до начальника УДАІ ГУ МВС у Львівській області із запитом про надання інформації щодо сплати податку з власників транспортних засобів під час проведення першої реєстрації автомобілів, ввезених на територію України, починаючи з 2008 р.
На цей лист була отримана відповідь № 9/2074 від 31.08.2010 р. за підписом начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ при ГУ МВСУ у Львівській області, згідно якої ОСОБА_2 має у власності автомобіль марки «Volkswagen» LT35, а квитанції про сплату податку відсутні.
Податковий орган направляв на адресу ОСОБА_2 виклик щодо сплати цього податку, проте останній до податкового органу не з'явився, вказаний податок не сплатив, що й стало підставою звернення податкового органу до суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог статті 2 цього Закону, є об'єктами оподаткування.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.
Статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Згідно із частинами четвертою та шостою статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи платники податку зобовязані предявляти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Статтею 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Згідно із абзацом першим пункту 3 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 1371 (надалі - Порядок № 1371) державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
Відповідно до приписів пункту 8 Порядку № 1371 державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мінюстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку інших платежів.
Крім того, пунктом 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженого наказом МВС України за № 379 (надалі - Інструкція № 379) встановлено, що працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.
Згідно із пунктом 3.11 Інструкції № 379 після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.
Відмовляючи в задоволенні позову, на підставі аналізу зазначених вище норм законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, що державна реєстрація транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів не може бути здійснена, оскільки безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не звертався до Львівського ВРЕР УДАІ із заявою про проведення державної реєстрації автомобіля і такої не підписував; не подавав документів, що посвідчують його особу та не вчиняв інших жодних дій, пов'язаних з придбанням чи реєстрацією транспортних засобів, а таку реєстрацію Львівським ВРЕР УДАІ вчинено без його відома, з порушенням порядку такої реєстрації, у зв'язку з чим проти працівників Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області порушено кримінальну справу за фактом проведення реєстрації у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області автомобілів, зокрема й на ім'я відповідача; останнього визнано у цій справі потерпілим.
При цьому, позивач не надав суду належних доказів, що відповідач придбавав чи реєстрував транспортні засоби.
Також позивач звертався до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до УДАІ ГУ МВС України у Львівській області про скасування державної реєстрації зазначеного вище транспортного засобу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року в адміністративній справі № 2а-1847/11/1370 позов ОСОБА_2 до УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДПІ у Залізничному районі м.Львова, було задоволено, визнано протиправною і скасовано державну реєстрацію транспортного засобу марки «Volkswagen» LT35, державний номерний знак НОМЕР_1. Постанова набрала законної сили 03 січня 2014 року.
З огляду на викладене, відповідач не є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, у зв'язку з чим вимоги щодо нього про стягнення цього податку є безпідставними.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ДПІ у Залізничному районі м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та правомірність відмови в задоволенні таких вимог судом першої інстанції.
У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року в адміністративній справі № 2а-10598/10/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді О.О.Большакова
Н.М.Судова-Хомюк
Ухвала в повному обсязі складена 04 вересня 2015 року.