02 вересня 2015 року Справа № 876/7433/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,
з участю секретаря Волошин М.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Перхач С.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про стягнення та перерахунок соціальних виплат, відшкодування моральної шкоди,-
У січні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (далі - відповідач) про зобов'язання зарахувати роботу на Виробничо-комерційному українсько-словацькому підприємстві «РАМО лтд» в період з 19.09.1992 року по 01.08.1995 року до загального трудового стажу; зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2011 року з врахуванням роботи на Виробничо-комерційному українсько-словацькому підприємстві «РАМО лтд»; стягнути моральну шкоду в сумі 112056 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року справу в частині пред'явлення вимог про відшкодування моральної шкоди провадженням закрито.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду в частині вимог за період з 01.07.2011 року по 05.07.2014 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 05.07.2014 року із зарахуванням стажу роботи в період з 19.09.1992 року по 01.08.1995 року на Виробничо-комерційному українсько-словацькому підприємстві «РАМО лтд».
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що записи в трудовій книзі позивача зроблені некоректно, таким чином відсутні підстави для зарахування спірного періоду роботи до трудового стажу.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 25 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просять постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 25 червня 2015 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 177-К від 16.09.1992 року позивача, що працював на посаді заступника головного інженера - начальника технологічно-виробничого відділення ПАТ «НДІ побутової радіоелектронної апаратури», звідки його звільнено за переводом до Спільного підприємства «РАМО лтд». З 19.09.1992 року по 01.08.1995 року позивач працював заступником директора - головним інженером на Виробничо-комерційному українсько-словацькому підприємстві «РАМО лтд». Вказаний період трудового стажу був включений у загальний стаж для визначення розміру пенсії позивача, що була призначена з 01.08.1996 року по 31.10.2001 року у зв'язку з інвалідністю. Вказаний факт відповідачем не заперечується.
Крім того, як підтверджується матеріалами справи, Виробничо-комерційне українсько-словацьке підприємство «РАМО лтд» сплачувало внески до пенсійного фонду у 1992-1995 роках (а.с. 35-40).
Згідно архівних довідок від 16.04.2015 року № К-6779 та від 17.04.2015 року № 1107/К-21 документи Виробничо-комерційного українсько-словацького підприємства «РАМО лтд» на державне зберігання не надходили, тому надати довідки про стаж праці позивача є неможливим (а.с. 104-105).
Позивач звертався до відповідача про зарахування спірного періоду трудового стажу в загальний стаж роботи та перерахунок пенсії, проте в такому йому було відмовлено (а.с. 4-5).
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Статтею 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58, записи в трудовій книжці виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
В трудовій книжці позивача запис про призначення виконаний акуратно, без виправлень, що не дає суду підстав вважати, що запис невірний.
Колегія суддів зазначає, що у трудовій книжці позивача зазначено, що він з 19.09.1992 року прийнятий на роботу заступником директора - головним інженером у Виробничо-комерційне українсько-словацьке підприємство «РАМО лтд» і 01.08.1995 року звільнений за переводом. Запис про прийняття підтверджений підписом уповноваженої особи, а запис про звільнення завірений печаткою, що підтверджується зразком печатки підприємства «Рамо лтд» та копіями звітів підприємства (а.с. 2-3, 35-40).
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року у справі № 466/204/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
Д.М.Старунський
Повний текст ухвали виготовлений 02 вересня 2015 року.