01 вересня 2015 року Справа № 876/2371/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючогосудді Сеника Р.П.,
суддів Яворський І.О., Попка Я.С.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року у справі № 809/4152/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій щодо направлення повідомлення №1138/04 від 19.09.2014 року, -
12 грудня 2014 року приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання протиправними дій щодо направлення повідомлення №1138/04 від 19.09.2014 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що що з моменту набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є загальнообов'язковим платежем, а тому вимоги відповідача щодо їх сплати, викладені в оскаржуваному повідомленні від 19.09.2014 року за №1138/04, є протиправними. З дня набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску, а тому вважає, що відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаним Законом до складу єдиного внеску не віднесено.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апеллянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що що з моменту набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до складу єдиного внеску не віднесено, не обґрунтовують позовних вимог, оскільки відшкодування зазначених витрат здійснюється відповідно до зазначеним судом порядку, що встановлений нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, які є чинними, а їх дія не суперечить Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
09.07.2003 року прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент виникнення даних спірних правовідносин, є чинним та виключно яким визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Постановою Пенсійного фонду України за №21-1 від 19.12.2003 року, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року №121, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).
Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 6.5. Інструкції встановлено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
У відповідності до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на відповідача, позивач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених відповідачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.
Як наслідок, відповідач на виконання вимог вказаних норм нормативно-правових актів правомірно надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до підпункту "а", "б - з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, що направлення відповідачем позивачу повідомлення від 19.09.2014 року за №1138/04 про розрахунки по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є правомірними, а посилання представника позивача на ту обставину, що з моменту набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до складу єдиного внеску не віднесено, не обґрунтовують позовних вимог, оскільки відшкодування зазначених витрат здійснюється відповідно до зазначеним судом порядку, що встановлений нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, які є чинними, а їх дія не суперечить Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
Відповідно до ст. 200 КАСУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення здодержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 року у справі № 809/4152/14 -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : І.О. Яворський
Я.С. Попко