25 серпня 2015 року Справа № 876/6213/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 16 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
23.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача по відмові в перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років та зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії в межах строку позовної давності відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням її на 1% заробітку за кожний рік роботи понад мінімальний стаж роботи 20 років.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ). При нарахуванні пенсії та доплати в розмірі 1%, відповідач керувався тільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), тобто порушив право позивача на пільговий характер розрахункової величини, визначений частиною 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 16 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % мінімальної пенсії за віком за кожен повний рік страхового стажу понад 20 років. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, починаючи з 23 вересня 2014 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку. Постанову у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними, оскільки потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право на одержання пенсії на умовах, визначених вказаним Законом, яким чином фінансується пенсія (Державний бюджет, бюджет Пенсійного фонду тощо) юридичного значення не має.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Волинською обласною державною адміністрацією 12 лютого 1993 року, підтверджується, що позивач є громадянином, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав в районах безумовного та гарантованого добровільного відселення 3 категорії (а.с.12).
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 отримує з 30.05.1997 року пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач звернувся в управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області з заявою про проведення перерахунку понаднормового страхового стажу із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років відповідно до положень ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 19.12.2014 року №2342/З-01 відповідач відмовив позивачу у вказаному перерахунку, покликаючись відсутність правових підстав для його здійснення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії та має право на пільги визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, на збільшення заробітку на 1% за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75 % відповідно до ч. 2 ст. 56 цього Закону. Разом з тим, відповідач всупереч цієї норми таке збільшення не нараховував, а застосовує положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір пенсії збільшується на 1% за кожен рік стажу понад 25 років.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.
Згідно з п.13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.
Вказаними приписами надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальними нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або спеціальними - Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини, а саме за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці 1 цієї частини.
Таким чином, для вирішення питання про обґрунтованість та підставність доводів апеляційної скарги необхідно з'ясувати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які обрав позивач.
З матеріалів справи вбачається, що з 30.05.1997 року позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зменшенням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 01.01.2004 року пенсія позивачу виплачувалась на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, виплата позивачу пенсії за віком здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується, зокрема, розпорядженням про перерахунок пенсії.
Крім того, позивач не надав доказів подання заяви про перехід на інші умови пенсійного забезпечення, а тому відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу здійснюється на умовах Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Поряд з тим, на запит апеляційного суду відповідач листом від 7728/09 від 21.08.2015 року повідомив, що ОСОБА_1 за спірний період і на даний час отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(а.с.34).
Таким чином, оскільки виплата позивачу пенсії за спірний період здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то і збільшення розміру пенсії повинно/має бути проведене у розмірах, встановлених цим Законом.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру доплати до пенсії позивачеві застосуванню підлягають положення ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, виходячи з страхового стажу, обчисленого відповідно до вищевказаного Закону.
Таким чином колегія суддів зазначає, що оскільки позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення ст. 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в даному випадку застосуванню не підлягають.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області задовольнити повністю.
Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 16 квітня 2015 року у справі № 162/644/15-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Б. Заверуха
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар