Справа: № 826/9382/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
03 вересня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2015 року позов задоволено в повному обсязі.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва в частині відмови в поверненні позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8080 (вісім тисяч вісімдесят) грн. 00 коп. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2013 року квартири в АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2013 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Інвест-Консалтінг» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (зареєстрований за № 2174), згідно пункту 1 якого, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти у власність квартиру АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 06 серпня 2013 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про право власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2
Позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна, що становить 8080,00 грн., відповідно до копії квитанції № 2/29 від 06 серпня 2013 року.
Оскільки позивач вперше придбав житло, в силу п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», 27 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві із зверненням, в якому просив повернути помилково сплачені грошові кошти (надання відповідного розпорядження ДКУ у м. Києві) в сумі 8080,00 грн., згідно квитанції № 2/29 від 06 серпня 2013 року, шляхом перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку в м. Києві на ім'я позивача.
До вищевказаної заяви позивачем було долучено в якості додатків: копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 квітня 2015 року; копію відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 квітня 2015 року; копію квитанції № 2/29 від 06 серпня 2013 року; копію договору купівлі-продажу квартири № 2174 від 06 серпня 2013 року.
Листом від 05 травня 2015 року № 6932/02 Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва повідомило позивача, що управлінню недостатньо лише вимоги позивача на повернення коштів та наданих документів, та рекомендовано позивачу звернутись до суду для повернення коштів.
Крім того, листом від 27 травня 2015 року № 06-08/2488-7075 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повідомило позивача про необхідність надання, зокрема, оригіналу подання Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, оформленого відповідно до вимог Порядку № 787 щодо повернення коштів.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються, згідно із законом про Державний бюджет України.
В силу п. 2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок № 1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі.
Пунктом 15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку №1740, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва в поверненні позивачу безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є протиправною.
Стосовно позовної вимоги про стягнення на користь позивача сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні квартири, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Пунктом 5 Порядку № 787, регламентовано процедуру повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
При цьому, суд звертає увагу, що Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві позивачу було відмовлено у вчиненні дій щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З урахуванням наведеного, в даному випадку належним способом відновлення порушеного права позивача є саме стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2013 року квартири в АДРЕСА_1 саме з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_2
За таких обставин, апеляційні скарги є необґрунтованими, їх доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: О.Г. Хрімлі
А.Ю.Коротких
Повний текст ухвали виготовлено 04.09.2015 року.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Хрімлі О.Г.
Коротких А. Ю.