09 березня 2011 року Справа № 2а/0370/264/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» до Державної екологічної інспекції в місті Києві про скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» звернулося з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в місті Києві про скасування рішення №12 від 02.02.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності АЗС «WOG» позивача за адресою: м. Київ, Деснянський район, пр-т Ватутіна, 3.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 02.02.2011 року державними інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві з залученням помічника прокурора Деснянського р-ну міста Києва ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на автозаправній станцій позивача, що розташована за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, пр-т Ватутіна, буд. 3.
За результатами вищевказаної перевірки складено ОСОБА_2 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за № 08/99а від 02.02.2011 року. Одночасно, 02.02.2011 року головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в місті Києві ОСОБА_3 на підставі матеріалів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності АЗС позивача за № 12.
Як підставу винесення відповідачем оскаржуваного рішення № 12 від 02.02.2011 року про заборону (тимчасову) діяльності АЗС вказано наступні підстави: відсутність ліміту на утворення та розміщення відходів в 2011 році, чим порушено вимоги статті 32 Закону України «Про відходи»; відсутність висновку державної екологічної експертизи на АЗС «WOG» як об'єкту підвищеної небезпеки, чим порушено ст. 7, 13, 33, 39 Закону України «Про екологічну експертизу».
З наведеними в оскаржуваному рішенні підставами позивач не погоджується з огляду на наступне.
Пунктом 1 Додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України №870 від 31.10.1995 року «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу» визначено, що державній екологічній експертизі підлягають інвестиційні проекти, техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських б'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення, що входять до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року.
Автозаправна станція, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Ватутіна, буд. 3, введена в експлуатацію у січні 2001 року, що підтверджується актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта зареєстрованим Управлінням Держархбудконтролю м. Києва.
Позитивний висновок Державного управління екологічної безпеки в м. Києві до проекту будівництва автозаправної станції по проспекту Ватутіна у Ватутінському районі м. Києва отримано 27 липня 2000 року, тобто на стадії будівництва даної АЗС.
В подальшому, жодної реконструкції, розширення, технічного переоснащення АЗС по проспекту Ватутіна, 3 не здійснювалося, що відповідно і не вимагало отримання нових висновків державної екологічної експертизи.
Ліміт за № 8036400000-023 на утворення та розміщення відходів на 2011 рік автозаправною станцією Київської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» № 8, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т. Ватутіна, буд. 3, отримано позивачем у грудні 2010 року. Даний ліміт отримано позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства. Ліміт погоджений начальником державного управління охорони навколишнього природного середовище в м. Києві та в.о. начальника головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого комітету Київради.
Таким чином, винесене відповідачем рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності АЗС за № 12 від 02 лютого 2010 року є незаконним та таким, що грубо порушує права та інтереси позивача.
Відповідачем було надано заперечення на позовну заяву, яке обґрунтовано наступним. Відповідно до повноважень, наданих ст. 20 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища», на підставі Наказу Державної екологічної інспекції в м. Києві № 121 від 01.02.2011 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві ОСОБА_4, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, присутності помічника прокурора Деснянського району м. Києва 02.02.2011 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на АЗС «WOG» товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд», розташованої за адресою: м. Київ, Деснянський район, проспект Ватутіна, 3, про що було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №08/99а від 02.02.2011 року. В ході перевірки було виявлено порушення природоохоронного законодавства: відсутність лімітів на утворення та розміщення відходів у 2011 році, чим порушено вимоги статті 32 Закону України «Про відходи» та відсутність висновку державної екологічної експертизи на зазначену АЗС.
Щодо твердження позивача про наявність ліміту за № 8036400000-023 на утворення та розміщення відходів на 2011 рік на автозаправній станції Київської філії позивача, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т. Ватутіна. буд. 3, який отримано в грудні 2010 року, то на момент перевірки зазначений документ був відсутній.
Твердження позивача, про наявність Висновку державної екологічної експертизи м. Києва не відповідає дійсності, оскільки Висновок державної екологічної експертизи м. Києва виданий Державним управлінням екологічної безпеки в м. Києві до проекту будівництва автозаправної станції по проспекту Ватутіна у Ватутінському районі м. Києва отримано 27 липня 2000 року ТОВ «Радлена», який не має ніякого відношення до товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд», та не дає права даному підприємству займатися відповідною діяльністю без отримання відповідного документу, оскільки зазначений документ стосується тільки ТОВ «Радлена».
Відповідно до п. 4 Постанови Верховної Ради України від 29.10.1992 року за №2751-XII «Про затвердження Порядку обмеження чи тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища», діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: а) введення в дію підприємств, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних вимог і виконання заходів, передбачених проектами на їх будівництво (реконструкцію); б) відсутності споруд, устаткування і пристроїв для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та характеристиками шкідливих факторів на підприємствах, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, або порушення правил експлуатації зазначених споруд, устаткування, пристроїв і приладів; в) використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів; г) перевищення гранично допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів, біологічного впливу та радіоактивного забруднення; и) порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, оскаржуване рішення було винесено відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.
Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом було прийнято рішення про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року №548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №120/13387 (надалі - Положення), державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (надалі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції; Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.
Пунктом 5 Положення Інспекції, зокрема, надано право обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів (у тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів) в разі порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Пунктом 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року №2751-XII (надалі - Порядок) визначено, що діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема:
а) введення в дію підприємств, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних вимог і виконання заходів, передбачених проектами на їх будівництво (реконструкцію);
б) відсутність споруд, устаткування і пристроїв для очищення викидів та скидів або їх знешкодження, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та характеристиками шкідливих факторів на підприємствах, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, або порушення правил експлуатації зазначених споруд, устаткування, пристроїв і приладів;
в) використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів;
г) перевищення гранично допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів, біологічного впливу та радіоактивного забруднення;
д) порушення екологічних вимог при виробництві, зберіганні, транспортуванні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших речовин, небезпечних для навколишнього природного середовища, здоров'я та життя людей;
е) відсутності або нездійснення заходів, спрямованих на запобігання залповим викидам і скидам, що створюють високі та екстремально високі рівні забруднення повітряного та водного басейнів і ґрунтів, становлять небезпеку для здоров'я та життя людей, тваринного і рослинного світу;
є) виробництва й експлуатації транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах і скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи;
ж) впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, що не відповідають екологічним вимогам;
з) порушення екологічних вимог при дислокації військових частин, проведенні ними військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки (крім випадків надзвичайних ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України);
и) порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як було встановлено судом підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності АЗС «WOG» позивача за адресою: м. Київ, Деснянський район, пр-т Ватутіна, 3 стало відсутність висновку державної екологічної експертизи на АЗС «WOG» як об'єкту підвищеної небезпеки, а також ліміту на утворення та розміщення відходів в 2011 році.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 року №45/95-ВР (надалі - Закон №45/95-ВР), об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища; екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 14 Закону №45/95-ВР визначено, що Державній екологічній експертизі підлягають:
1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;
2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;
3) інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення;
4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;
5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу;
6) документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі.
Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
При цьому, чинним законодавством України не визначено перелік діючих об'єктів, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та порядок здійснення щодо таких об'єктів державної екологічної експертизи.
Як вбачається з позовної заяви та акту №08/99а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.02.2011 року, позивачем було пред'явлено висновок державної екологічної експертизи м. Києва від 27.07.2000 року до проекту будівництва автозаправної станції по проспекту Ватутіна у Ватутінському районі м. Києва.
Зазначена АЗС введена в експлуатацію у січні 2001 року, що підтверджується актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта зареєстрованим Управлінням Держбудконтролю м. Києва, який є в матеріалах справи.
Відповідно до розпорядження Деснянської державної районної у місті Києві адміністрації від 20.02.2004 року №140 зазначеному об'єкту було присвоєно адресу проспект Ватутіна, 3.
Як вбачається з матеріалів справи, при будівництві об'єкту АЗС за адресою: м. Київ, Деснянський район, пр-т Ватутіна, 3, було здійснено державну екологічну експертизу щодо цього об'єкту та отримано позитивний висновок.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що замовником державної екологічної експертизи АЗС за адресою: м. Київ, Деснянський район, пр-т Ватутіна, 3 було ТОВ «Радлена» і тому не дає права позивачу займатися відповідною діяльністю, без отримання відповідного висновку державної екологічної експертизи, оскільки зазначений документ стосується тільки ТОВ «Радлена», так як, відповідно до норм Закону №45/95-ВР об'єктом експертизи є безпосередньо проектна документація на будівництво чи реконструкцію об'єкту або сам об'єкт, що становить небезпеку для навколишнього природного середовища. Як вбачається з системного аналізу наведених вище правових норм, чинне законодавство не містить вимог щодо повторного здійснення державної екологічної експертизи у випадку зміни власника об'єкту.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги чинного законодавства України, щодо здійснення державної екологічної експертизи АЗС за адресою: м. Київ, Деснянський район, пр-т Ватутіна, 3.
Крім того, підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення було відсутність під час складання акту №08/99а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.02.2011 року у позивача ліміту на утворення та розміщення відходів в 2011 році виданого відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року №187/98-ВР (надалі - Закон №187/98-ВР).
Пунктом «а» частини першої статті 32 Закону №187/98-ВР визначено, що з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Однак позивачем було надано суду ліміт №8036400000-023 на утворення та розміщення відходів на 2011 рік АЗС Київської філії ТОВ «Континент Нафто Трейд» за адресою: м. Київ, Деснянський район, пр-т Ватутіна, 3, погоджений начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві 24.12.2010 року та затверджений в.о. начальника Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради.
Таким чином, на момент складання акту №08/99а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.02.2011 року у позивача був наявний ліміт на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, а отже висновки відповідача про відсутність такого ліміту є необґрунтованими.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення. Отже рішення Державної екологічної інспекції в місті Києві про скасування рішення №12 від 02.02.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності АЗС «WOG» позивача за адресою: м. Київ, Деснянський район, пр-т Ватутіна, 3, є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись статтями частиною 6 статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про екологічну експертизу» Закону України «Про відходи», Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року №548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №120/13387, Постанови Верховної Ради України від 29.10.1992 року за № 2751-XII «Про затвердження Порядку обмеження чи тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення Державної екологічної інспекції в місті Києві про скасування рішення №12 від 02.02.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності АЗС «WOG» позивача за адресою: м. Київ, Деснянський район, пр-т Ватутіна, 3.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ф.А. Волдінер