Справа № 2-7375/12
2609/28771/12
про залишення позовної заяви без руху
3 грудня 2012 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Г.О. Козленко, розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до компетентного органу влади України про стягнення майнової та моральної шкоди, -
Позивач громадянка Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом до компетентного органу влади України, просить прийняти ухвалу по виконанню ухвали Солом'янського районного суду м. Києва про стягнення аліментів від 01.06.2011 за №2-к-8/11 та розшуку від 02.02.2012, притягнути до законної відповідальності боржника ОСОБА_4 за відмову від утримання своїх малолітніх дітей та умисне невиконання рішення суду; прийняти рішення про стягнення з компетентного органу влади України моральної шкоди у розмірі 45000 Євро, що рівно сумі вартості однокімнатної квартири, та аліментів в розмірі 150 Євро за місяць з жовтня 2009 року до досягнення двох дітей 18 років - на суму 25275 Євро, а також витрати пов'язані з даною справою: дорожні витрати в м. Київ та назад - 1889 Євро, лікування, ліки, поштові витрати - 4999 Євро, вартість особистих речей позивача - 700 Євро, які не були повернуті їй відповідачем, всього 77864 Євро; винести окрему ухвалу та порушити справу відносно державних органів за халатність та неналежне виконання даної постанови суду, та направити справу до відповідної прокуратури.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху на підставі наступного.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ передбачена ст.15 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Тому суд зобов'язаний встановити наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст.119, 120 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Стаття 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначає, що судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Частина 3 ст.7 ЦПК України визначає, що судові документи складаються державною мовою.
Позовна заява ОСОБА_1 до компетентного органу влади України, яка подана до Солом'янського районного суду м. Києва викладена не державною мовою, що унеможливлює здійснення судочинства відповідно до норм чинного законодавства, а також документи, додані до позову не містять передбаченого законодавством України перекладу на державну мову.
Крім того, в порушення ст.119 ЦПК України позивачем не зазначено найменування відповідача, тобто не конкретизований відповідач, його місцезнаходження, поштовий індекс, засоби зв'язку.
Серед іншого позивачем не надано обґрунтування звернення за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Також позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги та послідовно їх викласти із зазначенням відповідачів. У разі викладення позовних вимог до ОСОБА_4, позивачу слід відповідно зазначити його в якості учасника цивільного процесу із зазначенням певного процесуального статусу.
В прохальній частині позову позивачем викладеного три позовні вимоги. Відповідно ст.119 ЦПК України в позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю вимогу, зазначення доказів, що її підтверджують, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позовна заява не містить викладу обставин із зазначенням у чому виражається дія відповідача, які конкретно неправомірні дії він вчиняє, в який спосіб вони вчиняються, в чому полягають такі порушення та не зазначено, якими доказами це підтверджується.
З позовної заяви не можливо встановити мотиви викладені в ній для звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Також в позовній заяві неможливо зрозуміти якими конкретними діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода. Порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди позивач не наводить обґрунтування своїх вимог.
Так відповідно до Роз'яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Відповідно ст.120 ЦПК України позивачу слід надати до суду до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог позивачу слід надати посилання на докази, у підтвердження обставин викладених у позові з наданням посилання на докази розрахунку сум, які просить стягнути.
Стосовно вимог позивача про порушення справи відносно державних органів за халатність та неналежне виконання постанови суду повідомляю наступне.
Відповідно ст.2 КПК України завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Позовні вимоги, викладені в позові мають декілька предметів спору та підлягають розгляду у різних провадженнях. Фактично позивачем в одному позові заявлені вимоги, які абсолютно між собою не пов'язані та повинні розглядатись у різних видах провадження.
Крім того, рішення суду у випадку задоволення позову має бути зрозумілим, зокрема, для державного виконавця. Таким чином, позивачу необхідно правильно обрати спосіб захисту порушеного права, звернувшись до суду з відповідною позовною заявою, у якій вказати відповідача із зазначенням місцезнаходження, його поштової адреси, сформулювати прохальну частину позову відповідно до норм ЦПК України, в якій вказати які саме вимоги позивач ставить до відповідача в контексті цивільного судочинства.
Зазначені недоліки не дають можливості судді належним чином провести дії, щодо підготовки справи до судового розгляду.
Відповідно до ст.121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених в ст.119 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів, з дня отримання позивачем ухвали.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до компетентного органу влади України про стягнення майнової та моральної шкоди залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко