???
Справа № 2-5208/12
2609/18605/12
про залишення позовної заяви без руху
2 серпня 2012 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Г.О. Козленко, розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Київське міське управління юстиції про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
Представник ОСОБА_3, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк протягом трьох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху.
Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ передбачена ст.15 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Тому суд зобов'язаний встановити наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст.119, 120 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
В наданих до позовної заяви додатках міститься довіреність від 28 березня 2012 року, посвідчена державним нотаріусом Дев'ятої київської державної нотаріальної контори від імені ОСОБА_1, якою вона уповноважує ОСОБА_3 бути її представником, для чого надає право на здійснення певних повноважень. Однак зазначена копія довіреності, яку надано до суду нотаріально не посвідчена.
Крім того, в обґрунтування позовним вимог позивачу необхідно зазначити, у яких родинних стосунках вона перебуває з відповідачем ОСОБА_2 та ким він був для померлого ОСОБА_4, до якої черги спадкування за законом належить відповідач.
Зазначені недоліки не дають можливості суду підготувати та розглянути заяву в суді першої інстанції.
Згідно ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог ст.119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Суд вважає за необхідне надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст.119 - 121, 208,210 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Київське міське управління юстиції про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О.Козленко