Справа № 760/3793/15-ц
Провадження № 2-2809/15
28 серпня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Кучерині Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
23.02.2015 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який мотивує тим, він 23.01.2008 позичив відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 62000,00 доларів США, які відповідачі в строк не повернули. У зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язання, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16.10.2014, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь стягнуто в рівних частинах 855612,00 грн. На даний час рішення суду не виконане, а відповідачі продовжують користуватись позиченими коштами. Оскільки відповідачі належним чином не виконують своїх зобов'язань, просить стягнути з них в солідарному порядку на його користь суму втрат від інфляції та три проценти річних в загальному розмірі 1 598 766,30 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явилися. 27.08.2015 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. Відповідач ОСОБА_2 про поважність причин неявки суд не повідомив. За таких обставин, зважаючи на те, що відповідачем ОСОБА_3 не надано належних доказів, які підтверджують поважність причини неявки в судове засідання, суд знаходить можливим розглянути справу в заочному порядку на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.01.2008 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позичили у ОСОБА_1 62 тис. доларів США, які зобов'язалися повернути до 01.08.2008.
У зв'язку з невиконання відповідачами зобов'язань, рішенням Апеляційного суду м.Києва від 16.10.2014, з відповідачів у рівних частинах на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто 855 612,00 грн. Розмір вказаної заборгованості визначено судом станом на 12.04.2011, зокрема, борг за розпискою - 617 264,25 грн. та три відсотки річних - 238 348,27 грн.
На час розгляду справи рішення суду відповідачами не виконується.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 1050 ЦК визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).
Разом з тим, як передбачено нормами Закону від 3 липня 1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає (рішення Верховного Суду України від 28 березня 2012 р. у справі 6-36736вов10). Тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, останнім здійснено нарахування інфляції та трьох процентів за період з 12.04.2011 по 15.07.2015, при цьому розмір втрат від інфляції складає - 1 378 508,80 грн., три проценти річних - 220 257,56 грн.
Судом встановлено, що позивач надавав кошти відповідачам в іноземній валюті - долларах США. Тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
З урахуванням даної обставини суд приходить до висновку стягнення з відповідачів на користь позивача лише 3% річних від простроченої суми за період з 12.04.2011 року по 15.07.2015 року у розмірі 220 257, 56 грн.
При цьому суд вважає, що на відповідачів має бути покладений обов'язок сплатити на користь позивача зазначені грошові кошти у рівних частинах, а не в солідарному порядку як просить позивач, оскільки відповідно до вимог ст. 541 ЦК, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання, в той же час позивачем не надано суду відповідного договору про покладення на відповідачів солідарного обов'язку за даним зобов'язанням.
Виходячи із вищевикладеного, сул приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частинах понесенні ним судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2202,58 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 14-16, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10-11, 57-58, 60, 74, 88, 208-209, 212-216, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3% річних з простроченої суми за період з 12.04.2011 року по 15.07.2015 року в сумі 220 257,56 грн.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2202,58 грн..
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: