Справа № 2-5468/15
760/12567/15-ц
(заочне)
01 вересня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Іоновій Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивачка 30.06.2015 року звернулась з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки від усіх видів заробітку (доходу), починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивачка надала заяву, в якій позов підтримала, проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів в разі неявки відповідача не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відомостей про постійне місце роботи, доходи та наявність інших утриманців суду не надав.
Згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, враховуючи письмову заяву позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до ст.ст.181, 183, 184 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька або при нерегулярному, мінливому доході, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, - у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.09.2011 року. Однак сімейні стосунки у сторін не склалися, а тому рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16.03.2015 року шлюб між ними було розірвано. Від цього шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає на даний час з позивачкою окремо від відповідача.
Позивачка не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню потреб дитини, а саме матеріальних витрат на оздоровлення, відпочинок, витрат на забезпечення життєдіяльності.
Договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами не укладалися, стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідач не має.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Так, згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Враховуючи те, що відповідач відомості про дохід не надав, але як батько зобов'язаний утримувати малолітнього сина, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки та наявність законних підстав для їх задоволення, тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, починаючи з 30.06.2015 року і до його повноліття.
Керуючись ст.ст. 180-184 СК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.06.2015 року і до його повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 грн. в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: