ун. № 759/6059/15-а
пр. № 2-а/759/216/15
04 вересня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Лопатюк Н.Г.,
при секретарі Фещук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФ України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з лютого 2009 року вона перебуває на обліку в УПФ України в м. Києві та отримує пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
27 березня 2015 року вона звернулась до відповідача з заявою про здійснення перерахунку (донарахування) пенсії з лютого 2009 року у зв'язку з тим, що до складових заробітної плати не були включені суми нарахованих їй матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які мають бути включені до складових заробітної плати, з якої розраховується пенсія державного службовця.
У довідці від 19.03.2015 року №1671/х/26-57-05-41, виданої ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України в м. Києві (її місце роботи) про складові заробітної плати включені, зокрема, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації, що не були враховані при розрахунку її пенсії.
Однак, 09.04.2015 року нею була отримана відповідь від УПФ України в Святошинському районі м. Києва №218/08/х-165 про відмову в перерахнку (донарахування) їй пенсії, пов'язаного з включенням до складових заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації.
На підставі наведеного, позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить винести постанову, якою визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку (донарахування) пенсії державного службовця з лютого 2009 року на підставі довідки, в частині додаткового включення до заробітку для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум індексації згідно матеріалів пенсійної справи в розмірі 82 відсотки та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок (донарахування) пенсії як державного службовця з лютого 2009 року по матеріалам пенсійної справив розмірі 82 відсотки на підставі довідки від 19.03.2015 року №1671/х/26-57-05-41, враховуючи всі складові заробітної плати у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», і додатково включити до заробітку для обчислення її пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 22 654 грн. 51 коп. та суми індексації у розмірі 1 080 грн. 10 коп.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення даного позову.
Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення даного позову, зважаючи на наступне.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПФ України в м. Києві та отримує пенсію за віком згідно 37 Закону України «Про державну службу».
З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2015 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про здійснення перерахунку (донарахування) пенсії з лютого 2009 року у зв'язку з тим, що до складових заробітної плати не були включені суми нарахованих їй матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які мають бути включені до складових заробітної плати, з якої розраховується пенсія державного службовця (а.с.10 - копія заяви).
З довідки від 19.03.2015 року №1671/х/26-57-05-41, виданої ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України в м. Києві (за місцем роботи позивачки) про складові заробітної плати, вбачається, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації, що не були враховані при розрахунку її пенсії (а.с.12 - копія довідки).
З відповіді УПФ України в Святошинському районі м. Києва №218/08/х-165 від 09.04.2015 року про відмову в перерахнку (донарахування) пенсії, пов'язаного з включенням до складових заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації, отриманої позивачкою на її заяву, вбачається, що її пенсія розрахована в розмірі 82% від суми посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом України «Про державну службу». Підставою відмови було вказано, що законодавством не передбачено урахування до заробітної плати «Інших виплат», крім тих, які визначені як складові заробітної плати відповідно до закону, а тому немає підстав для врахування їх до заробітної плати при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (11 - копія листа).
Отже, частково задовольняючи вимоги позивачки, суд виходив з наступного.
У відповідності до ст.37 ЗУ «Про державну службу», право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків зароітної плати.
Згідно вимог ст.37-1 ЗУ «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 ЗУ «Про державну службу» визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ч.1 ст.66 ЗУ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 ЗУ від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм вказує на те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону № 3723-XII і в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) та зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Висновок касаційного суду про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням законів № 3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-XII (згідно постанови Верховного Суду України від 06.11.2013 року №21-350а13).
Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Крім того, як приклад, в постанові Вищого Адміністративного Суду України №К/800/53362/14 від 21 січня 2015 року, колегія суддів також дійшла до висновку, що за змістом Закону України «Про державну службу», Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структори заробітної плати.
Виходячи зі змісту ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, системний аналіз вищенаведених норм діючого законодавства України та відповідна судова практика дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань входять до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, в ході судового розгляду справи відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, які полягали у відмові в проведенні перерахунку пенсії позивачки, а тому враховуючи вище зазначене, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме визнання дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, починаючи з 27.03.2015 року, тобто з моменту звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст. 37, 37-1 ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1, 2, 5, 11, 69-71, 72, 122, 158-163, 167, 186КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, у відповідності до довідки №1671/х/26-57-05-41 від 19.03.2015 року, виданої ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України у м. Києві, починаючи з 27.03.2015 року.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя: Лопатюк Н.Г.