печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20288/15-к
31 серпня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчих ГСУ Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні №12014100100002561
Скаржник звернувся до суду зі скаргою в якій просив:
За наслідками розгляду скарги, - прийняти процесуальне рішення (ухвалу), в порядку, передбаченому пунктом 3 частини 1 ст. 169 КПК України щодо негайного повернення володільцю, тобто ОСОБА_4 , речей, що мають статус тимчасово вилучених, а саме згідно опису вилучених речей під час обшуку від 27.05.2015 року доданого на 4-х аркушах до матеріалів скарги.
В обґрунтування вимог скарги зазначав, що 28.04.2015 р. ухвалою суду першої інстанції було задоволено відповідне клопотання органу досудового розслідування та надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_6 . Зазначений судовий дозвіл на проведення обшуку було надано у рамках кримінального провадження № 12014100100002561 від 19.03.2014 року. При цьому, в ході обшуку, органу досудового розслідування належало (відповідно до тексту ухвали) відшукати та вилучити речі, а саме: біт, палиць, касок, металевих щитів, вогнепальної зброї та грошові кошти та майно щодо яких є підстави вважати, що вони здобуті злочинним шляхом, документи в яких містяться дані щодо осіб, які могли приймати участь у вчиненні кримінального правопорушення (паспорта, договора), схеми плани їх розташування, в тому числі тих, що зберігаються на комп'ютерних носіях (системні блоки, ноутбуки. диски, дискети) чорнових записів, блокнотів, щоденників, комп'ютерної техніки, ноутбуків. накопичувачів. флеш пам'яті, жорстких дисків, переносних носіїв інформації, засобів зв'язку (мобільні телефони, планшети тощо) на яких можуть зберігатися дані про вказаних в ухвалі осіб, встановлення місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_7 , що має значення для розслідування кримінального провадження.
27.05.2015 р. органом досудового розслідування, на підставі зазначеного вище судового дозволу, було проведено обшук за вказаною адресою. В свою чергу, органом досудового розслідування не було забезпечено присутність під час проведення обшуку адвоката, а саме судове рішення було пред'явлено ОСОБА_4 , якому і було запропоновано видати зазначені судовим рішенням речі. За наслідками проведеного обшуку було вилучено речі та документи які належать та перебували у володінні ОСОБА_4 , опис вилучених речей під час обшуку від 27.05.2015 року на 4-х аркушах додається до скарги.
Станом на дату подання цієї скарги, жодних із вказаних речей не було повернуто у місце їх вилучення або їх володільцю, та органом досудового розслідування не було подано клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
У відповідності до ст. 234 КПК України, визначено вичерпний перелік випадків, за яких проводиться обшук, а саме з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, .яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. При цьому, згідно частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук, на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
У той же час, частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання у відповідному судовому рішенні, та які не відносяться до предметів, що вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майно.
В свою чергу, положеннями кримінального процесуального законодавства визначені чіткі строки та конкретні процесуальні дії, які органи досудового розслідування зобов'язані вчинити, у випадку, якщо вони вважають необхідним залишити у своєму розпорядженні тимчасово вилучене майно та не повертати таке майно його володільцю. При цьому, пунктом 3 частини 1 ст. 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, зокрема, у випадках передбачених частиною 5 ст. 171 цього Кодексу, тобто у випадку невнесення слідчим або прокурором у встановлені строки клопотання про арешт майна, а також у випадку; передбаченому частиною 6 ст. 173 цього ж Кодексу, тобто у випадку несвоєчасності прийняття відповідним судом рішення про арешт тимчасово вилученого майна.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, та що таке право є непорушним. Аналогічні гарантії захисту права власності передбачені ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., якою встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Органами досудового розслідування, 27.05.2015 р.. на підставі відповідного судового рішення від 28.04.2015 р. у якому відсутній вичерпний перелік речей, дозвіл на відшукання та вилучення яких надається, було здійснено обшук.
У зв'язку із відсутністю чіткого та вичерпного переліку речей, дозвіл на відшукування та вилучення яких було надано, при виконанні названого судового рішення орган досудового розслідування мав враховувати обставини кримінального правопорушення, та, відповідно, відшукати та вилучити лише ті речі, що стосуються розшукуваного ОСОБА_7 та так-званих «тітушок».
Окрім того, органу досудового розслідування, перед початком обшуку ОСОБА_4 , було повідомлено, що у нього немає предметів та речей, зазначених в ухвалі Печерського районного суду м.Києві від 28.04.2015 р. Також було повідомлено, що ОСОБА_4 бажає реалізувати своє право, передбачене ст. 59 Конституції України, та отримати правову допомогу від адвоката, який на той час вже був на місці, проте органом досудового розслідування йому було відмовлено у цьому.
Як наслідок, орган досудового розслідування здійснив обшук та вилучення речей, які відношення до відповідного кримінального провадження не мають, вилучив речі та документи, які прямо у відповідному судовому рішенні зазначені не були та не мають жодного відношення до зазначеного кримінального провадження.
Проте, вилучивши речі та документи, які відношення до розслідуваного кримінального провадження не мають, та не були прямо зазначені у відповідному судовому рішенні, тобто отримавши у розпорядження речі, що вважаються тимчасово вилученими, - орган досудового розслідування не звернувся у визначеному порядку із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. У зв'язку із подальшим перебування таких речей у розпорядженні органу досудового розслідування без належного судового рішення, такі дії органу досудового розслідування є протиправними, а самі речі підлягають поверненню володільцю, яким являється ОСОБА_4 .
Під час розгляду скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали її вимоги. Також зазначали, що вилучені під час обшуку коштовності належать ОСОБА_8 .
Слідчий просив відмовити в задоволенні скарги та зазначав, що підстави для повернення тимчасово вилученого майна відсутні. Також зазначав, що частина вилучених документів повернута власникам на їх вимогу.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді скарги, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов висновку що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду встановлено, що 28.04.2015 р. ухвалою суду першої інстанції було задоволено відповідне клопотання органу досудового розслідування та надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_6 . Зазначений судовий дозвіл на проведення обшуку було надано у рамках кримінального провадження № 12014100100002561 від 19.03.2014 року.
При цьому, в ході обшуку, органу досудового розслідування належало (відповідно до тексту ухвали) відшукати та вилучити речі, а саме: біт, палиць, касок, металевих щитів, вогнепальної зброї та грошові кошти та майно щодо яких є підстави вважати, що вони здобуті злочинним шляхом, документи в яких містяться дані щодо осіб, які могли приймати участь у вчиненні кримінального правопорушення (паспорта, договора), схеми плани їх розташування, в тому числі тих, що зберігаються на комп'ютерних носіях (системні блоки, ноутбуки. диски, дискети) чорнових записів, блокнотів, щоденників, комп'ютерної техніки, ноутбуків. накопичувачів. флеш пам'яті, жорстких дисків, переносних носіїв інформації, засобів зв'язку (мобільні телефони, планшети тощо) на яких можуть зберігатися дані про вказаних в ухвалі осіб, встановлення місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_7 , що має значення для розслідування кримінального провадження.
27.05.2015 р. органом досудового розслідування, на підставі зазначеного вище судового дозволу, було проведено обшук за вказаною адресою та вилучено майно повернення якого вимагає скаржник та яке зазначено у додатка до скарги.
Частину вилученого майна, а саме документи, повернута власниками на їх вимоги.
Частина вилученого майна, а саме коштовності, не належать скаржнику ОСОБА_4 , а тому у слідчого судді відсутні підстави для їх повернення скаржнику.
Інше вилучене під час обшуку майно є майном на відшукання та вилучення під час проведення якого було надано дозвіл слідчим суддею, в тому відсутні підстави для його повернення.
Враховуючи наведене підстави для задоволення скарги відсутні.
На підставі викладеного і керуючись ст. 303-307 КПК України , слідчий суддя,
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчих ГСУ Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні №12014100100002561 відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Повний текст ухвали проголосити 04.09.2015 року о 14 год. 55 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1