Справа № 755/14219/15-ц
"17" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Бурлай О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
22.07.2015 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу. Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.01.2012 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №115/12-Тз/К, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати ОСОБА_2 будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 25.09.2012 року на пр. Московському, 23 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «Фиат», д/н 48417КН, під керуванням ОСОБА_1 Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва, вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Фиат», д/н 48417КН, під керуванням ОСОБА_1 У зв'язку з названою подією, згідно Калькуляції №115/12 від 27.09.2012 р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 3080,24 грн. У зв'язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало ОСОБА_2 витрати на ремонт автомобіля, в сумі 2730,24 грн. Розрахунок був здійснений на основі Калькуляції №115/12 від 27.09.2012 р. за мінусом франшизи 350,00 грн. На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України «особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом». Відповідно до Відомості ВДАІ Оболонського РВ ГУМВС цивільно-правова відповідальність Відповідача застрахована за полісом АВ6810274 у ПрАТ «НФСК» «Добробут». Проте, відповідно до витягу з бази МТСБУ бланк даного полісу не використаний. Позивач зазначає, що таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність Відповідача була не застрахована, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» для досудового врегулювання спору надіслали відповідачу претензію №160414-01152/К від 16.04.2014 р. на суму 2730,24 грн., з вимогою сплатити страхове відшкодування в порядку регресу, але претензія не була задоволена Відповідачем. З огляду на дані обставини позивач був вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів і просить стягнути з відповідача на свою користь суму майнової шкоди в розмірі 2730,24 грн., а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
До початку судового розгляду представник позивача звернувся до суду з клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Заперечень позивача щодо розгляду справи в заочному порядку зі змісту матеріалів справи не вбачається.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зміст наведеної норми та викладені вище обставини, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи постанови Оболонського районного суду м. Києва від 16.10.2012 року, 25.09.2012 року близько 15 год. 10 хв. відповідач керуючи автомобілем «Фіат», д.н.з. 48417КН, рухаючись по пр. Московському, 23 заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.9 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Вказаною постановою суду відповідач визнаний винним у вчиненні ДТП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (а.с. 11).
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
На час ДТП ОСОБА_2, який є власником автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, мав укладений з позивачем договір добровільного страхування наземного транспорту №115/12-Тз/К від 30.01.2012 року (а.с. 4-8) та звернувшись до своєї страхової компанії отримав страхове відшкодування у розмірі 2730,24 грн. (а.с. 12-18).
За змістом наявних в матеріалах справи відомостей №9078662 на час здійснення ДТП у відповідача був наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ6810274 терміном дії до 05.07.2013 року виданий ПрАТ «НФСК «Добробут» (а.с. 10).
При цьому, згідно витягу МТСБУ, вказаний бланк вказаного полісу не використаний (а.с. 20), отже у суді відсутні підстави вважати, що на час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.
За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
За змістом ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, а саме те що відповідач на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 у сумі 2730,24 грн., що підтверджується копією відповідного платіжного доручення, та з огляду на викладені норми чинного законодавства України суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесених судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, ст.ст. 933, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в порядку регресу виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -