22 лютого 2007 р.
№ 30/613
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ “ТУР Стар»
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 року
у справі за позовом
до
про
ВАТ “Нерухомість столиці»
ТОВ “ТУР Стар»
стягнення коштів
у жовтні 2003 року, ВАТ “Нерухомість столиці» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ “ТУР Стар» 23 018,71 грн. заборгованості з орендної плати за майно, передане відповідачу на умовах договору оренди нежитлового приміщення № 170А/03, укладеного між сторонами 15.04.2003 року, 180,07 грн. річних та 840,25 грн. пені.
Рішенням господарського суду м Києва від 01.11.2006 року позов задоволено. Постановлено про стягнення з ТОВ “ТУР Стар» на користь ВАТ “Нерухомість столиці» 23 998,39 грн. основного боргу, 180,07 грн. річних, 840,25 грн. пені. та 1 951,21 грн. на відшкодування судових витрат.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції -без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ “ТУР Стар», у якій воно посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення процесуальних норм, просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, взаємовідносини сторін врегульовані договором №170А/03 від 15.04.2003 року, за умовами якого відповідачу було передано в оренду, на термін до 15.04.2004 року, нежитлове приміщення по вул. Димитрова, 14 б м. Києва, за яке він зобов'язався сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Укладання цього договору відповідачем не оспорюється, як не оспорюється і часткове виконання договору з його сторони щодо орендних платежів, здійснювати які він припинив з серпня місяця 2003 року.
Шляхом обміну листами, за взаємною згодою, сторони припинили орендні відносини з 01.10.2003 року.
Доводи відповідача про закінчення строку дії спірного договору 01.08.2003 року перевірені й обгрунтовано визнані безпідставними з огляду на висновки судово-технічної експертизи №2360/2361/2362 від 21.04.2005 року щодо виготовлення тексту першого аркушу примірника договору відповідача на іншому папері, ніж послідуючі сторінки спірного договору оренди.
Заборгованість з орендної плати за останні місяці відповідач не погасив, доказів дострокового повернення об'єкту оренди не надав, а тому, при такому положенні, господарський суд першої інстанції обґрунтовано постановив про стягнення заборгованості до часу припинення орендних відносин з урахуванням відповідальності за порушення боргових зобов'язань і підстав для зміни чи скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко