01 березня 2007 р.
№ 45/235
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Ходаківська І.П.
судді
Данилова Т.Б.
Савенко Г.В.
розглянувши
касаційну скаргу
Державного підприємства "Донецька залізниця"
на
рішення від 09.11.2006р. Господарського суду Донецької області
у справі
№ 45/235
за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Дебальцівської дирекції залізничних перевезень м.Дебальцеве.
до
ВАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Калінінська"
про
стягнення 840грн.
Представники сторін : не з'явилися
Рішенням від 09.11.2006р. Господарського суду Донецької області у справі № 45/235 відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк в особі Дебальцівської дирекції залізничних перевезень м.Дебальцеве до Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська», м.Горлівка, про стягнення штрафу згідно плану перевезення у сумі 840 грн. 00 коп..
Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 09.11.2006р. Господарського суду Донецької області у справі №45/235 з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 01.03.2007р., у зв'язку з відрядженням судді Першикова Є.В., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі : головуючий -Ходаківська І.П., судді -Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом спору є відповідальність вантажовідправника та залізниці за невиконання плану перевезень вантажів.
Стаття 10 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Частини 3 та 4 статті 307 Господарського Кодексу України передбачають право вантажовідправника та перевізника у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів укладення довгострокового договору, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник -подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Порядок укладання довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.
Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановила, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Пункт 105 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р.№ 457 з наступними змінами, встановив, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Пункт 106 Статуту залізниць України встановлює розміри штрафу за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а також за незабезпечення завантаження маршруту, за надолуження невиконання плану попереднього місяця.
Пункт 5 Статуту залізниць України встановлює, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1030/7318 затверджені Правила планування перевезень вантажів, які визначили порядок планування перевезень вантажів залізницями в усіх видах сполучень, а також обліку виконання планів. Перевезення вантажів залізницями здійснюється на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами, за пред'явленням, за окремими замовленнями відправників ( вантажовласників або за їх дорученням -експедиторських організацій).
Пункт 2.2 Правил планування перевезень вантажів встановлює, що згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів, оформлене на відповідних бланках. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу для кожної станції відправлення із зазначенням залізниць, станцій призначення та вантажоожержувачів. Таким чином, планування перевезень вантажів по залізницях і станціях призначення є необхідною складовою частиною планування перевезення вантажів.
На підставі узгодженого залізницею місячного плану перевезень відправник за два дні до початку декади подає начальнику станції декадну заявку з розподілом подачі вагонів на кожний день.
Розділ 6 Правил планування встановлює порядок обліку виконання плану, який здійснюється в обліковій картці за кожним планом, а також за пред'явленням, та за замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану. Результати виконання плану перевезення вантажів визначаються за декаду.
Згідно пункту 6.10 Правил планування штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченню місяця. Таким чином, даною правовою нормою визначено, що штраф за невиконання місячних планів нараховується як на залізницю, так і на відправника по закінченню кожної декади, а по закінченню місяця визначається сальдова сума штрафу. Проте, господарський суд, вирішуючи даний спір, не врахував приписів даної правової норми, якою визначено механізм розрахунку штрафу за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів.
Як встановлено рішенням суду першої інстанції 15.01.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
За умовами вказаного договору позивач зобов'язався приймати до перевезення вантажі відповідача, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери), згідно із затвердженими планами та заявками, а також надавати додаткові послуги, які пов'язані з перевезенням вантажу.
В свою чергу, відповідач за цим позовом зобов'язаний у встановлені строки пред'являти залізниці місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.
Згідно з ст. 17 Статуту і п. 2.6 Правил відповідач був зобов'язаний за 2 дні до початку декади подати начальнику станції декадну заявку з розподілом подачі вагонів на кожний день.
Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська», м.Горлівка замовило на лютий 2006р. відвантаження 840 тон вугілля у 13 вагонах.
Виконання перевезення за даним планом враховувалось позивачем в обліковій картці виконання плану перевезень № 792 за лютий 2006р.
Згідно даних облікової картки за першу декаду відповідач запланував перевезти 840 тон у 13 вагонах, проте жодного вагону не було завантажено.
Оскільки в першій декаді мало місце невиконання плану перевезення відповідачем, з урахуванням вимог ст.107 Статуту залізниць та відповідно до п.6.10 Правил планування перевезення вантажів, позивачем був нарахований штраф у сумі 840 грн. 00 коп.
За другу декаду було заплановано до перевезення 1 200 тон у 18 вагонах, однак фактично було перевезено 1 456 тон.
За третю декаду фактично було перевезено 1 547 тон у 24 вагонах, а заплановано було 11 вагонів для перевезення 704 тон.
Оскільки, план перевезення у тонах за місяць з врахуванням перевиконання плану у другій та виконання у третій декадах відповідачем виконано, то на цій підставі суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач повинен бути звільнений від сплати штрафу за невиконання плану у першій декаді на підставі п. "г" пункту 107 Статуту залізниць України.
Однак, такий висновок не відповідає умовам звільнення вантажовідправника від відповідальності за невиконання плану перевезень вантажів, встановлених у пункті 107 Статуту залізниць України.
В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції правильно зазначено, що нарахування штрафу на відправника залізницею здійснюється по закінченню декади, а по закінченню місяця визначається сальдова сума штрафу за місяць, при цьому, згідно абзацу другого пункту 6.10 Правил планування у разі перевиконання плану в першій декаді і невиконанні його в другій декаді відповідальність за невиконання плану другої декади зменшується на величину перевиконання плану у першій декаді, таким же чином враховується перевиконання плану в першій та другій декадах при невиконанні його в третій декаді.
Звільнення вантажовідправника від відповідальності за невиконання плану перевезень у першій декаді у разі надолуження недовантаження у другій або третій декадах Статутом залізниць та Правилами планування не передбачено.
Підпункт "г" пункту 107 Статуту залізниць України звільняє вантажовідправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі виконання плану в тонах вантажів, перевезення яких планується у тоннах і вагонах, при цьому не зазначено, чи повинна застосовуватись ця норма до підрахунку невиконання плану перевезень за декаду, чи в цілому за місяць. Однак, оскільки штраф за невиконання місячних планів нараховується по закінченню кожної декади, то і норма підпункту "г" пункту 107 Статуту залізниць повинна застосовуватись до підрахунку виконання плану перевезень за кожну декаду.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що спір був розглянутий судом без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
У зв'язку з викладеним судове рішення у справі підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду.
Під час розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, на підставі пунктів 106 та 107 Статуту залізниць України та Правил планування перевезень вантажів у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108,111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст.111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України, вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2006 у справі №45/235 скасувати .
3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий суддя І.П.Ходаківська
Судді Т.Б.Данилова
Г.В.Савенко