15 лютого 2007 р.
№ 7/408
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Владимиренко С. В., Шевчук С. Р.,
за участю представників сторін: позивача - Ніколаєнка О. В. дов. № 51 від 20.01.2007 року, відповідача -Денисюк О. В. дов. від 02.11.2006 року № Д07/7333,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ «АК «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту на постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2006 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ВАТ «АК «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту до АЕК «Київенерго»в особі філії «Теплові мережі»про укладення договору в редакції постачальника,
У серпні 2006 року ВАТ «АК «Київводоканал» звернулась до господарського суду з позовом до АЕК «Київенерго»про укладення договору на водопостачання та водовідведення в редакції постачальника, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від укладення договору на водопостачання та водовідведення, складеного відповідно до вимог Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»та інших нормативних актів, які регулюють цей вид діяльності.
Рішенням господарського суду м. Києва від 31 серпня 2006 року ВАТ «АК «Київводоканал» у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2006 року рішення суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі ВАТ «АК «Київводоканал»просить частково скасувати постанову суду апеляційної інстанції: виключити з її мотивувальної частини абзаци 20 -21, де зазначено про те, що проект нового договору № 06498/1-5/01 з протоколом розбіжностей вважається прийнятим у редакції АЕК «Київенерго», філіал «Теплові мережі», посилаючись на неправильне застосування в цій частині ст.63 ч.3 п.10 ГПК України та неправильне застосування ч.8 ст.181 ГК України.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Як встановлено судом, 3 квітня 2006 року позивач надіслав на адресу відповідача проект договору № 06498/1-5-01 від 29 березня 2006 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в двох примірниках із супровідним листом № 1023 від 31 березня 2006 року.
Відповідач листом № 02/1546 від 26 квітня 2006 року повернув на адресу позивача проект договору для належного оформлення, оскільки в преамбулі договору містилося виправлення у зазначенні посадової особи позивача.
Вдруге проект цього договору позивач надіслав відповідачу 17 травня 2006 року. Відповідач його отримав 8 червня 2006 року, склав протокол розбіжностей до договору від 12 червня 2006 року по 43 пунктам договору і листом від 26 червня 2006 року № 02/2290 направив позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором для врегулювання розбіжностей протягом 20 днів.
Вперше позивач звернувся до суду з позовом про укладення договору на постачання питної води в редакції постачальника 17 липня 2006 року, однак, позов йому було повернено на підставі п.3 ст. 63 ГПК України.
Позов було обґрунтовано невідповідністю вимогам закону редакції, запропонованої відповідачем у протоколі розбіжностей.
Вдруге позивач звернувся до суду з позовом 7 серпня 2006 року.
Погоджуючись з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позову, суд апеляційної інстанції у своїй постанові, зокрема, зазначив:
«Крім того, одержавши 30 червня 2006 року від відповідача проект договору з протоколом розбіжностей від 12 червня 2006 року, позивач відповідно до вимог ст.181 ГК України повинен був протягом двадцяти днів розглянути його, врегулювати розбіжності, а які залишились неврегульованими, передати у цей же строк до суду, але позивач, не узгодивши розбіжності, звернувся до господарського суду 7 серпня 2006 року з позовною заявою, яка датована 4 серпня 2006 року і по якій було порушено провадження у справі № 7/408 ухвалою від 11 серпня 2006 року.
До того ж, необхідно звернути увагу на те, що позивач в установленому порядку визнаний монополістом, тому зі змісту п.7 ст. 181 ГК України випливає, оскільки позивач ВАТ «АК «Водоканал»порушив строк подачі позовної заяви до суду, тому проект нового договору № 06498/1-5-01 з протоколом розбіжностей вважається прийнятим у редакції АЕК «Київенерго», філіал «Теплові мережі».
Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна, тому що вперше позивач звернувся до суду вчасно, позов йому повернено з надуманих мотивів, а Київський апеляційний господарський суд не перевірив по суті доводи сторін щодо відповідності запропонованих ними редакцій договору вимогам закону.
Даний же висновок Київського апеляційного господарського суду носить преюдиціальний характер.
За таких обставин наведені абзаци підлягають виключенню з мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 -1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити.
Виключити з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2006 року абзаци наступного змісту:
«Крім того, одержавши 30 червня 2006 року від відповідача проект договору з протоколом розбіжностей від 12 червня 2006 року, позивач відповідно до вимог ст.181 ГК України повинен був протягом двадцяти днів розглянути його, врегулювати розбіжності, а які залишились неврегульованими, передати у цей же строк до суду, але позивач, не узгодивши розбіжності, звернувся до господарського суду 7 серпня 2006 року з позовною заявою, яка датована 4 серпня 2006 року і по якій було порушено провадження у справі № 7/408 ухвалою від 11 серпня 2006 року.
До того ж, необхідно звернути увагу на те, що позивач в установленому порядку визнаний монополістом, тому зі змісту п.7 ст. 181 ГК України випливає, оскільки позивач ВАТ «АК «Водоканал»порушив строк подачі позовної заяви до суду, тому проект нового договору № 06498/1-5-01 з протоколом розбіжностей вважається прийнятим у редакції АЕК «Київенерго», філіал «Теплові мережі».
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
С. Шевчук