Від "12" березня 2007 р.
по справі № 9/33-10А.
Господарський суд Волинської області, розглянувши заяву позивача Державного закладу «Луцька міська санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров?я України
про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров?я України №27 від 25.01.2007 р. щодо реорганізації Луцької міської та Луцької районної санепідемстанцій Волинської області та заборону вчиняти дії щодо реалізації положень даного наказу до прийняття рішення по справі №9/33-10А
за позовом Державного закладу «Луцька міська санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоров?я України, м. Луцьк
до Міністерства охорони здоров?я України, м. Київ
про визнання недійсним та скасування наказу №27 від 25.01.2007 р. щодо реорганізації Луцької районної та Луцької міської санітарно-епідеміологічних станцій Волинської області
Встановив: Заявник в обґрунтування підстав застосування заходів забезпечення позову послався на те, що він звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про визнання вищезазначеного наказу МОЗ України недійсним та з метою забезпечення позовних вимог, з огляду на те, що відповідач фактично приступив до реалізації положень даного наказу, що в майбутньому приведе до неможливості захисту порушеного права позивачем, просить вжити заходів до забезпечення позовних вимог зазначеним вище способом.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, підставами забезпечення позову є:
1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) наявність неможливості захисту прав позивача без вжиття таких заходів;
3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Оскільки позивачем зазначені вище підстави не обґрунтовані, а справа призначена до розгляду у судовому засіданні 29.03.2007 р., господарський суд дійшов висновку, що заява до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.117-118 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Суддя Л. І. Соломка