Київський міжобласний апеляційний господарський суд
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
29.09.06 Справа № 84/15-06а
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів: Федорова М. О. суддів: Фаловської І.М.
.
при секретарі судового засідання -Огієнко В.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Вашека І.І. -дов. № 2 від 10.05.2006 р., представник;
від відповідача: Філатов С.А.-дов. № 183 від 24.05.2006 р., представник,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Кагарлицького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на постанову господарського суду Київської області від 14.07.2006 року,
по справі № 84/15-06А (суддя -Рябцева О.О.),
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі,
м. Кагарлик, Київська область,
до Кагарлицького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України, м. Кагарлик, Київська область,
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 5679,65 грн.,
Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі (далі по тексту -УПФУ, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Кагарлицького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі по тексту -відповідач) про зобов'язання вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та стягнути 5679,75 грн. витрат на виплату пенсії.
Постановою господарського суду Київської області від 14.07.2006 року по справі № 84/15-06А позов УПФУ задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Київської області, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.09.2006 року апеляційну скаргу Кагарлицького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнято до апеляційного провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін на 29.09.2006 р.
Позивач скористався наданим йому ст. 191 КАСУ правом на подання заперечень на апеляційну скаргу, у яких УПФУ не погоджується з вимогами апеляційної скарги та просить відмовити відповідачу в задоволенні апеляційних вимог, з підстав викладених у тексті заперечень.
Розпорядженням голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.09.2006 року у зв'язку з виробничою необхідністю розгляд справи № 84/15-06А призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді -Рудченка С.Г, суддів Федорова М.О. та Фаловської І.М.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Кагарлицького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на постанову господарського суду Київської області від 14.07.2006 р. задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2006 господарським судом Київської області було прийнято постанову у справі № 84/15-06А, якою позовні вимоги УПФУ задоволено частково, та зобов'язано відповідача вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з включеною до нього невідшкодованою сумою по особовій справі потерпілого ОСОБА_1 за період з 01.04.2001 р. по 25.05.2005 р., в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій в тому числі по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. № 5-4/4 затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (далі по тексту -Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі списку осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складаються акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності... та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України і управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АРК, областях, містах Києві та Севастополя.
Лише на підставі даних особових справ інвалідів , занесених до актів звірки, робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню в централізованому порядку.
Відповідно до п. 5 Порядку управлінням ПФУ у Кагарлицькому районі в вересні 2005 р. був складений акт щомісячної звірки витрат по особовій справі потерпілого ОСОБА_1, якому була виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві... , в якому була зазначена загальна сума витрат, що підлягали відшкодуванню. Акт звірки був поданий на узгодження та підписання відповідачу. Але відповідач відмовився підписати акт звірки з мотивів настання нещасного випадку на території колишнього СРСР, оскільки на думку останнього даний акт не є підставою для відшкодування сум виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки потерпілий не є застрахованим за законодавством України.
Але колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з часу прийняття Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань , які спричинили втрату працездатності», передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України проводити відшкодування ПФУ.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які спричинили втрату працездатності», особи право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівникам внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до ст. 3 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав в області пенсійного забезпечення від 13.02.1992 року всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по цій Угоді, несе держава, яка надає забезпечення. Взаєморозрахунки не проводяться, якщо інше не передбачене двосторонніми угодами.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, обгрунтування відповідачем своєї позиції по відмові виконати дії по підписанню акту про взаємні розрахунки із УПФУ положенням «Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров'я, які пов'язані із виконанням трудових обов'язків», від 09.09.1994 р. є неправомірним, оскільки вказана Угода передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворювання або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані із виконанням ними трудових обов'язків і не регулює питання виплати пенсій, що відповідає вимогам цивільного законодавства зокрема ст. 1195 Цивільного Кодексу України та ст. 456 Цивільного Кодексу УРСР.
Тобто відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом -це різні поняття , які регулюються різними нормативно - правовими актами.
Отже, приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що постанова господарського суду Київської області від 14.07.2006 року у справі № 84/15-06А прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно до ст.ст. 195, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись Розділом VII Прикінцеві та перехідні положення, ст.ст. 160, 165, 195, ст. 200, п.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Кагарлицького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на постанову господарського суду Київської області від 14.07.2006 року залишити без задоволення, а зазначену постанову -без змін.
2. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.
3. Справу № 84/15-06А повернути до господарського суду Київської області.
4. Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
5. Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя: Рудченко С.Г. Судді: Федоров М. О. Судді: Фаловська І.М.