13.03.07р.
Справа № А38/111-07
за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 5100,00 грн.
Суддя Бишевська Н.А.
Секретар судового засідання Парфьонов Д.О.
Представники сторін:
Від позивача - Олійник Е.О., довір. № 249/9/21/03 від 06.02.2007 року
Від відповідача - ОСОБА_2, довір. без номеру від 01.03.07р.
Заявлено позов Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування та акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області (далі - Позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 5100,00 грн.
Представник відповідача проти суми позову не заперечував, надав суду копії квитанцій про повну сплату заборгованості по штрафних санкціях в розмірі 5100,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
24 жовтня 2006 року рішенням Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування та акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області НОМЕР_1 застосовано до Відповідача фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 5100,00 грн. за порушення:
- вимог ст. 15 р. IV Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон)
- вимог ст. 15-3 Закону, тобто за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідної ліцензії та продаж тютюнових виробів поштучно.
Вказані порушення тягнуть за собою відповідальність згідно абз. 5, 8 ч.2 ст. 17 Закону, а саме: згідно абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону -200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700грн.; згідно абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону -у вигляді штрафу в розмірі 1700грн., у разі повторного потягом року порушення -3400грн.
Таким чином, фінансову санкцію застосовано на суму 5100, 00 грн.
Рішення про застосування штрафної санкції відповідачем не оскаржено.
Рішення про застосування фінансових санкцій від 24.10.2006 року НОМЕР_1 та супровідний лист від 01.11.2006 року НОМЕР_2 відповідачем отримано 08.11.2006 року відповідно до запису у поштовому повідомленні. Таким чином, 08.11.2006 року вважається днем вручення Відповідачу рішення про застосування фінансових санкцій від 24.10.2006 року НОМЕР_1.
Відповідачем борг в розмірі 5100,00 грн. на день подачі позовної заяви не сплачено, але в судовому засіданні представником відповідача надані суду копії квитанцій про повну сплату заборгованості по штрафних санкціях в розмірі 5100,00 грн.
Від позивача у зв'язку зі сплатою суми штрафних санкцій ніяких заяв чи клопотань не надійшло.
При наявності викладених обставин: винесеного рішення про застосування фінансових санкцій, яке відповідачем не оскаржено, а також доказів повної сплати відповідачем заборгованості по штрафних санкціях, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки на час розгляду справи штрафна санкція добровільно сплачена відповідачем.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Н.А.Бишевська