Справа № 195/1120/15-ц
2/195/1199/15
02.09.2015 року смт. Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді -Скрипченко Д.М., при секретарі - Левкович Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Томаківскього району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Томаківскього району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_1 Мізроба, який помер 20.03.2014 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 серпня 2015 року він звернувся до приватного нотаріуса Томаківського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_1 Мізробу, померлому 20 березня 2014 року.
Приватний нотаріус Томаківського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, листом за вих. № Б-14/02-17 від 14.08.2015 року, відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене нерухоме майно, так як відсутні правовстановлюючі документи, а саме: у нього відсутній оригінал Державного акту на зазначену земельну ділянку належну ОСОБА_1 Мізробу і місцезнаходження його йому невідоме, тому нотаріус запропонував йому звернутися до суду для вирішення цього питання.
У зв'язку з припиненням з 01.01.2013 року повноважень територіальних органів Держземагенства у частині реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, позивач не може отримати дублікат Державного акта на земельну ділянку.
Викладені обставини та письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_1 Мізроб являвся власником земельної ділянки (паю) площею 6,400 гектарів, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, а після його смерті позивач має право на отримання спадщини за заповітом навіть при тих обставинах, що відсутній оригінал правовстановлюючого Державного акта на зазначену земельну ділянку і місцезнаходження його йому не відоме.
Окрім позивача інших спадкоємців у ОСОБА_1 Мізроба немає.
Сторони у судове засідання не з'явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, при цьому позивач наполягає на позовних вимогах, а відповідач проти позову не заперечує та повністю згоден з ним.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини, а саме: свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серії АА №01104884; заповітом посвідченим державним нотаріусом Томаківської державної нотаріальної контори від 18.06.2012 року зареєстрованим в реєстрі за № 903, зі змісту якого ОСОБА_4 Мізроб заповідав позивачу належну йому земельну ділянку (пай №1), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, розміром 6,400 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Факт належності спірного майна ОСОБА_4 Мізробу підтверджується матеріалами справи, а саме: копією Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ДП №104656, виданого ОСОБА_2 сільською радою 14.11.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №898; витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.06.2015 року.
Після померлого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області була відкрита спадкова справа №987/2015, що підтверджується повідомленням приватного нотаріуса від 20.08.2015 р. за вих. №551/01-16, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 41274249 від 20.08.2015 р., а також копією заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, справжність підпису якого перевірено 16.06.2015 року приватним Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області. Крім позивача інших спадкоємців немає.
З листа про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.08.2015 року суд вбачає, що приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, ОСОБА_3 дійсно було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове вищезазначене майно, з причини ненадання правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку, оригіналу Державного акту на зазначену земельну ділянку належну ОСОБА_1 Мізробу.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, враховуючи положення ст.ст.58,59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відсутність правовстановлюючого документу на вищевказану земельну ділянку, площею 6,400 га, на ім'я ОСОБА_1 Мізроба, є дійсно перешкодою для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.ст.1216, 1218 ЦК України після смерті спадкодавця, якому на праві приватної власності належала земельна ділянка, до позивача у справі, як спадкоємця за заповітом, переходить право на отримання у спадщину вказаного спадкового майна.
Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом, і має підстави для задоволення позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,7,15,60,174,197,212-215 ЦПК України, ст.ст.1216,1218,1251,1268,1297 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_1 Мізроба, право власності в порядку спадкування, на земельну ділянку (пай), площею 6,400 гектарів відповідно до Державного акта на земельну ділянку серії II-ДП №104656, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:/підпис/ОСОБА_5
З оригіналом згідно:
Суддя: Д.М.Скрипченко