Україна
Харківський апеляційний господарський суд
24 липня 2006 року Справа № 13|106-06
Колегія суддів у складі: головуючого судді А.І.Бухана,
судді О.В.Шевель,
судді М.В.Гагіна,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників:
позивача
-
не явився
відповідача
-
не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 2225С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 13 квітня 2006 року по справі № 13/106-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Сервіс" (місто Суми)
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Холдинг" (місто Шостка)
стягнення 38 522,49 гривень
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 13 квітня 2006 року по справі № 13/106-06 (суддя Б.І.Лиховид) позов задоволено повністю, стягнено з відповідача на користь позивача -38522, 49 гривень боргу, 385,22 гривень витрат по сплаті держмита та 118 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати і постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення норм матеріального права та на те, що висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи.
Позивач просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, при цьому зазначив, що господарський суд Сумської області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору.
Разом з тим, представники сторін в судове засідання не явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча сторонни були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 101 685, 07 гривень, що підтверджується видатковими накладними № 1202-01 від 12 лютого 2004 року, № 0511-03 від 5 листопада 2004 року, № 3011-13 від 30 листопада 2004 року, №№ 2309-03, 2309-04, 2309-05 та 2309-06 від 23 вересня 2005 року та відповідними довіреностями.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов Договору.
Як зазначив позивач в обґрунтування позовних вимог, відповідач частково виконав свої договірні зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений позивачем товар в сумі 63162,58 гривень, що підтверджується банківською випискою (в справі).
Таким чином заборгованість відповідача за поставлений товар становить 38522,49 гривень.
Відповідно до ст. 530 ЦК України в зв'язку з невизначеністю строків проведення розрахунків, позивачем було надіслано відповідачу лист від 21 березня 2006 року з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 38522,49 гривень, на яку відповідач не відреагував.
Оскільки відповідач не подав обґрунтованих заперечень проти позовних вимог або доказів сплати заборгованості в сумі 38522,49 гривень, тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 38522,49 гривень місцевий господарський суд визнав правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення немає, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач надав обґрунтовані докази того, що він дійсно поставив відповідачу товар на загальну суму 101 685, 07 гривень і цей факт не спростовується відповідачем, а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманого товару. Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.
Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень, тобто відсутності у нього боргу перед позивачем. Наведені відповідачем у своїй апеляційній скарзі твердження про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не відповідають законодавству. Посилання відповідача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Холдинг" отримувало товарно-матеріальні цінності від позивача не своєчасно і нібито між сторонами було досягнуто усної згоди щодо зменшення суми сплати за поставлений товар не найшли свого документального підтвердження у ході розгляду його апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідач жодного разу не забезпечив участі свого уповноваженого представника у призначених господарським судом Сумської області судових засіданнях. Так само він не скористався своїм диспозитивним правом і не забезпечив явку свого представника у призначене на 24 липня 2006 року судове засідання по розгляду його ж апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 13 квітня 2006 року по справі № 13/106-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
головуючий суддя
А.І.Бухан
суддя
О.В.Шевель
суддя
М.В.Гагін