Іменем України
23 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Малахової Н.М.
суддів: Жизневської А.В., Матюшенка І.В.
при секретарі судового
засідання Кульчицькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення
Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 жовтня 2006
року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи, такою, що втратила право користування
жилим приміщенням,
встановила :
У липні 2006 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом,
посилаючись на те, що відповідачка з серпня 2005 року не проживає в квартирі
АДРЕСА_1, оскільки вибула на
постійне місце проживання у власний будинок АДРЕСА_2.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від
18 жовтня 2006 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_1 такою,
що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення та
ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на
порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що
судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи .
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_1, де і зареєстрована відповідачка. Згідно
договору дарування від 12 серпня 2004 року відповідачка є власником 65/100
ідеальних часток жилого будинку АДРЕСА_2.
Справа № 22 ц/105 Головуючий у суді 1- ї інст. Потапова Т.М.
Категорія 32 Доповідач - суддя Малахова Н.М.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов
обґрунтованого висновку, що з серпня 2005 року відповідачка не проживає у
спірній квартирі, оскільки вибула на постійне місце проживання у власний
житловий будинок АДРЕСА_2.
У відповідності до ст. 107 ЖК України член сім'ї наймача у разі вибуття
на інше постійне місце проживання втрачає право користування жилим
приміщенням з дня вибуття.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не
впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки апелянт не довела
суду, що саме з вини позивачки вона не може проживати в спірній квартирі і,
що остання перешкоджала їй там проживати. Суд першої інстанції також
обґрунтовано не прийняв до уваги, як доказ проживання позивачки у спірній
квартирі, доводи позивачки, що вона сплачувала комунальні послуги в жовтні
2006 року. Вказані суми були стягнуті з відповідачки, як заборгованість за
попередні роки за рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а
рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18
жовтня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу
може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного
Суду України протягом двох місяців.