ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.08.2015Справа №910/15418/15
За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (м. Київ)
про стягнення 1 043,58 грн., розірвання договору, зобов'язання вчинити дії
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від прокуратури: Одуденко А.В. (посвідчення № 006616 від 27.09.2012)
від позивача: Гармашов Б.С. (довіреність № 08 від 10.02.2015)
від відповідача: не з'явився
Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" про розірвання договору оренди, зобов'язання вчинити дії та стягнення 841,63 грн. основного боргу, 101,27 грн. інфляційних втрат, 25,25 грн. штрафу та 75,43 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6603 від 29.10.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/15418/15, розгляд останньої призначено на 30.06.2015 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 р. розгляд справи відкладено на
30.06.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2015 р.
20.07.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій останній зазначив, що отримав акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, підписаного сторонами 31.01.2015 р., Договір оренди вважається припиненим , а тому просив лише стягнути з відповідача 1043,58 грн. заборгованості.
У судовому засіданні 04.08.2015 р. прокурор та представник позивача подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору, яке було задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 27.08.2015 р.
26.08.2015 р. через канцелярію суду від прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить:
- стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 841,00 грн. основного боргу, 101,27 грн. інфляційних втрат, 67,82 грн. пені, 25,25 грн. штрафу;
- розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6603 від 29.10.2013р.;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» протягом 3 робочих днів з моменту вступу рішення суду в законну силу за актом приймання - передавання повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву нерухоме майно загальною площею 2,16 кв.м., яке знаходиться за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68 в будівлі учбового корпусу А, що перебуває на балансі Національного університету харчових технологій.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи, що заява позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості розглядаються в її редакції, відповідно має місце нова ціна позову.
26.08.2015 р. через канцелярію суду від прокуратури надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
27.08.2015 р. до початку судового засідання через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі. У поданих поясненнях позивач, крім іншого, зазначає, що Договір припинив свою дію 31.01.2015р. згідно договору про припинення № 6603/01 від 15.05.2015р.
У судовому засіданні 27.08.2015 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 27.08.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
29.10.2013 р. між Регіональним відділенням Фону державного майна України по м. Києву (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6603 (далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення загальною площею 2,16 кв.м., розміщене за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68, в будівлі учбового корпусу А, що перебуває на балансі Національного університету харчових технологій (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2013р. і становить 14 100,00 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються (пункт 1.2 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передавання майна.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2. Договору).
Положеннями п. 2.4 договору передбачено, що обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця.
Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорційно її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2013р. 176,25 без ПДВ.
Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2013р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 р.
Згідно з пунктом 3.3 Договору оренди, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору).
Згідно з п. 9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.10.2013 р. до 29.09.2016 р. (п. 10.1 Договору ).
Звертаючись до суду з даним позовом прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6603.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
На виконання пункту 2.1 Договору, орендодавець передав , а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди, узгоджений у Договорі, що підтверджується актом приймання - передавання орендованого майна від 29.10.2013 р.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Положеннями ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до п. 5.3 Договору, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
Так, позивачем нараховано орендну плату за договором оренди нерухомого майна за період з жовтня 2013 р. по січень 2015р. у розмірі 841,63 грн.
Обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати орендарем передбачено частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Однак, відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, за період з жовтня 2013 р. по січень 2015р. неналежним чином виконував зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим у останнього за період з жовтня 2013 р. по січень 2015 р. утворилась заборгованість у розмірі 841,63 грн.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прокуратурою заявлено до стягнення 67,82 грн. пені та 25,25 грн. штрафу.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За умовами п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п.3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
За обґрунтованим розрахунком прокурора, прийнятим судом як вірний, вимоги про стягнення 67,82 грн. пені та 25,25 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурором наданий обґрунтований розрахунок інфляційних втрат у розмірі 101,27 грн., які задовольняються судом.
Щодо вимоги прокурора про розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6603, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі порушення однією із сторін умов цього договору.
Пунктом 10.7.8 Договору, сторонами погоджено, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично /більше трьох разів/ порушує термін здійснення будь-яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2015 р. між позивачем та відповідачем підписано Договір № 6603/01 про припинення договору оренди № 6603 від 29.10.2013 р.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
У даному випадку, предметом спору, окрім іншого, була вимога про розірвання Договору оренди № 6603 від 29.10.2013 р.
Як зазначалось вище, 24.06.2015 р. між позивачем та відповідачем підписано Договір № 6603/01 про припинення договору оренди № 6603 від 29.10.2013 р.
Таким чином, оскільки Договір № 6603/01 був укладений після звернення до суду з даним позовом та порушення провадження у справі № 910/15418/15, то на момент розгляду даної справи відсутній предмет спору в частині позовних вимог про розірвання договору оренди майна , що належить до державної власності № 6603 , а тому провадження у справі в цій частині слід припинити.
Щодо позовних вимог про повернення орендованого майна за актом приймання-передавання, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, 31.01.2015 р. між позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна , відповідно до якого орендар, згідно з Договором оренди нерухомого майна № 6603 від 29.10.2013 р. повертає, а орендодавець приймає із користування нерухоме майно загальною площею 2,16 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 68, в будівлі учбового корпусу «А» та перебуває на балансі Національного університету харчових технологій.
Оскільки предмет спору в частині повернення орендованого майна по акту приймання-передавання був відсутній і до порушення провадження у справі (Акт підписано 31.01.2015 р.), то у задоволенні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю « Гарант Холдинг Груп» протягом 3 робочих днів з моменту вступу рішення суду в законну силу за актом приймання - передавання повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву нерухоме майно загальною площею 2,16 кв.м., яке знаходиться за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68 в будівлі учбового корпусу А, що перебуває на балансі Національного університету харчових технологій слід відмовити.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Припинити провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6603 від 29.10.2013р.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, кв.920, код 37982944) на користь державного бюджету України (одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача - 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) 841,63 грн. основного боргу, 101,27 грн. інфляційних втрат, 67,82 грн. пені, 25,25 грн. штрафу.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, кв.920, код 37982944) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 045,00 грн.
Стягнути з Регіонального відділенням Фону державного майна України по місту Києву (01032, бульвар Тараса Шевченка, 50-г, код 19030825) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2015 р.
Суддя С.О. Турчин