Справа № 22-ц-1853/11 08.11.2011 08.11.2011 27.12.2011
Справа № 22ц-1853/11 Головуючий у 1-ї інстанції Семенова Л.М.
Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1
Іменем України
8 листопада 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
при секретарі Величковській В.С.,
за участю: відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2010 року
за позовом
публічного акціонерного товариства «Себбанк»
(надалі - ПуАТ «Себбанк»)
до ОСОБА_2, ОСОБА_3
про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно,
У листопаді 2010 року ПуАТ «Себбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку 577 203 грн. 34 коп. заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на житловий будинок № 14 по вул. Молодіжній в с. М.Погорілове Жовтневого району Миколаївської області з наданням банку право на отримання відповідних документів для реалізації предмета іпотеки.
Позивач зазначав, що позичальник ОСОБА_2, в порушення умов укладеного з ним 27 грудня 2007 року кредитного договору у встановлені строки не погашає суму основного кредиту та проценти за користування кредитом, а тому банк, якій є правонаступником АБ «Факторіал Банк» має право вимагати від нього дострокового повернення кредитних коштів з урахуванням штрафних санкції, в тому числі за рахунок звернення стягнення на майно, що належить іпотекодавцю ОСОБА_3.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2010 року позов задоволено. Ухвалено про стягнення у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПуАТ «Себбанк» 577 203 грн. 34 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати. Стягнення звернуто на житловий будинок № 14 по вул. Молодіжній в с. М.Погорілове Жовтневого району Миколаївської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням ним норм процесуального і матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалите нове по суті позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
При вирішенні справи, судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між АБ «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПуАТ «Себбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 257-в/41, за яким останній отримав строком до 26 грудня 2017 року кредит в розмірі 49 500 доларів США під 15% річних відповідно до узгодженого графіку з щомісячною оплатою платежів в сумі, не менш, ніж 458,33 долара США, починаючи з січня 2009 року (а.с.8-11).
На забезпечення виконання вказаного договору кредиту, 27 грудня 2007 року між банком, позичальником та відповідачем ОСОБА_3 укладений договір поруки, за яким поручитель взяв на себе відповідальність нести солідарний обов'язок щодо виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань перед банком. В той же день, між банком та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок № 14 по вул. Молодіжній в с. М.Погорілове Жовтневого району Миколаївської області, узгодженою вартістю в 513 458 грн. 75 коп. (а.с.12-15).
Зміст договору кредиту від 27 грудня 2007 року, договору поруки та іпотеки підписані сторонами.
Наявні у справі докази, в тому числі і копії банківської ліцензії №37 від 4 грудня 2001 року, дозволу №37-3 від 2 червня 2006 року та додатку до цього дозволу, надані Національним Банком України, свідчать про те, що при наданні позичальнику даного кредиту в іноземній валюті Банк діяв в межах повноважень, визначених статтями 2, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», статтями 3-5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пунктами 2.1, 2.3, 5.3 Положення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого постановою Національного Банку України №275 від 17 липня 2001 року.
З серпня 2008 року позичальник ОСОБА_2 перестав своєчасно сплачувати узгоджені платежі і станом на 4 листопада 2010 року у нього утворилася сума простроченої заборгованості за кредитом в загальному розмірі 577 203 грн. 34 коп., яка складається із: 39 416,74 долара США поточної заборгованості за кредитом, 10 083,26 долара США простроченої заборгованості за кредитом, 17 613, 57 доларів США простроченої заборгованості за процентами, 123,75 доларів США поточної заборгованості за процентами, 44 703 грн. 94 коп. суми пені, яка нарахована за період з 1 серпня 2008 року по 3 листопада 2010 року (а.с.17).
Письмові вимоги від ПуАТ «Себбанк» про усунення порушень умов кредитного договору на адресу позичальника, поручителі та іпотекодавця направлені належним чином 29 вересня 2009 року і 8 листопада 2010 року (а.с.18-21).
Установивши такі факти, суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не звернув уваги на положення ст. ст. 526, 533, 553, 1049, 1054 ЦК України та відповідні положення кредитного договору й помилково дійшов висновку, що згідно зі ст. 524 ЦК України заборгованість за кредитним договором, безпосереднім предметом якого була іноземна валюта, повинна бути стягнута на користь банку лише як грошовий еквівалент у гривні, визначений на день ухвалення рішення.
Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземної валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З урахуванням наведеного та з огляду на положення ст. ст. 526, 533, 553, 627, 1049, 1054 ЦК України в разі, коли за умовами кредитного договору позичальник одержав кредит у вигляді грошових коштів в іноземній валюті, він зобов'язаний повернути кредитодавцю на вимогу останнього цей кредит у вигляді грошових коштів у тій самій сумі і в тій самій валюті, що були ним одержані. Якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Між тим, задовольняючи позов ПуАТ «Себбанк», суд стягнув на користь банка заборгованість в гривневому еквіваленті замість стягнення суми заборгованості за кредитом у вигляді грошових коштів у тій самій сумі і в тій самій валюті, що були одержані відповідачем за договором.
Виходячи з наведеного і відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першій інстанції в частині стягнення заборгованості підлягає зміні з викладенням його в новій редакції. На користь банка з позичальника та поручителя слід стягнути суму заборгованості, яка складається із: 39 416,74 долара США поточної заборгованості за кредитом, 10 083,26 долара США простроченої заборгованості за кредитом, 17 613, 57 доларів США простроченої заборгованості за процентами, 123,75 доларів США поточної заборгованості за процентами, 30 792 грн. 59 коп. суми пені, зменшивши розмір останній на підставі статті 267 ЦК України.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційної скарги з приводу відсутності його підпису в заявці на отримання кредитних грошей в сумі 498 доларів США є безпідставними, оскільки з банківського витягу вбачається, що спочатку 27 грудня 2007 року банком на ім'я позичальника видано 498 доларів США кредиту, потім проведений обмін валюти та від його імені на користь банка сплачено 2 499 грн. 75 коп. комісійної винагороди. Після чого, позичальником проведені щомісячні виплати, виходячи із загальної суми кредиту в розмірі 49 500 доларів США.
Водночас, у відповідності до ч.1 ст.33 Закону «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За такого та з урахуванням положень статті 1054 ЦК України, статей 12, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», у справі наявні усі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки з встановленням його початкової ціни в 513 458 грн. 75 коп. згідно до п. 1.4 іпотечного договору. При цьому реалізацію предмету іпотеки слід визначити шляхом його продажу та укладання договору купівлі-продажу іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Підстав для надання банку всіх повноважень продавця не входить до компетенції суду, оскільки позивач фактично просив про видачу йому доручення від імені позичальника на реалізацію майна.
Враховуючи викладене, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України слід змінити рішення і в частині звернення стягнення на майно з викладенням його в новій редакції.
При зміні рішення, у відповідності до статті 88 ЦПК України з відповідачів на користь банка слід стягнути в рівних частках судові витрати, з кожного по 910 грн. 00 коп..
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2010 року змінити.
Позов Публічного акціонерного товариства «Себбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Себбанк» заборгованість за договором кредиту № 257-в/41 від 27 грудня 2007 року, яка складається з: 39 416,74 доларів США поточної заборгованості за кредитом, 10 083,26 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 17 613, 57 доларів США простроченої заборгованості за процентами, 123,75 доларів США поточної заборгованості за процентами та 30 792 грн. 59 коп. суми пені.
Звернути стягнення Публічного акціонерного товариства «Себбанк» в межах кредитної заборгованості ОСОБА_2, яка складається з: 39 416,74 доларів США поточної заборгованості за кредитом, 10 083,26 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 17 613, 57 доларів США простроченої заборгованості за процентами, 123,75 доларів США поточної заборгованості за процентами та 30 792 грн. 59 коп. суми пені, на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами № 14 по вул. Молодіжній в с. М.Погорілове Жовтневого району Миколаївської області, що належить на праві власності ОСОБА_3, та переданий ним в іпотеку на підставі іпотечного договору від 27 грудня 2007 року, укладеного між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_3 і посвідченого приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу ОСОБА_4, шляхом його продажу з початковою ціною в 513 458 грн. 75 коп. та укладанням договору купівлі-продажу іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Себбанк» по 910 грн. 00 коп. судових витрат з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді