справа № 760/6048/14-к
провадження № 1кп/760/354/14
іменем України
26.05.2014 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014100090000792, відносно
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, надійшло до суду із обвинувальним актом з прокуратури Солом'янського району м. Києва 24.03.2014.
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО № 13, який ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.03.2014 продовжено до 28.05.2014 включно.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України в судовому засіданні обвинуваченим заявлено клопотання про зміну обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. Обґрунтовуючи клопотання обвинувачений зазначив, що завдана ним даним кримінальним правопорушенням матеріальна шкода відвернута, показання свідків та потерпілих зафіксовані у матеріалах кримінального провадження, що, на його думку, виключає можливість його впливу на останніх та знищення чи спотворення доказів. Крім того, обвинувачений зазначив про перебування на його утриманні батька, 1952 р.н., який потребує стороннього догляду та його, обвинуваченого, підтримки.
Захисник клопотання його підзахисного підтримав, вважав за можливе клопотання задовольнити.
Прокурор проти заявленого клопотання заперечив, вважав, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті, на даний час не відпали, а отже і підстави для застосування до останнього виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні заявленого клопотання судом враховуються положення ст. 177 КПК України, частиною 2 якої визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, судом враховуються положення ст. 178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені даною статтею, зокрема, те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років; матеріали справи не вказують на наявність захворювань у обвинуваченого, які б унеможливлювали його перебування під вартою, відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи (навчання) та міцних соціальних зв'язків.
Посилання ОСОБА_4 на те, що показання свідків та потерпілих зафіксовані у матеріалах кримінального провадження, а отже це виключає можливість його впливу на останніх, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. В даному кримінальному провадженні потерпілі та свідки не допитані.
Крім того, ОСОБА_4 не надано підтвердження того, що його батько дійсно перебуває на його утриманні та потребує стороннього догляду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого не відпали, оскільки є обґрунтована підозра вважати, що останній може ухилятися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а отже його клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Крім того, керуючись вимогами зазначених вище статей, враховуючи, що 28.05.2014 спливає двомісячний строк з дня продовження дії існуючого запобіжного заходу обраного щодо обвинуваченого, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, а строк перебування обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне обвинуваченому ОСОБА_4 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 28.07.2014 включно.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО № 13, продовживши строк цього запобіжного заходу до 28 липня 2014 року включно.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити уповноваженій особі до Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя