Справа № 760/6663/14-к
Провадження № 1-кс/1880/14
28 квітня 2014 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Солом'янського районного управління внутрішніх справ Головного управління МВС в м. Києві щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань,-
Заявник ОСОБА_3 звернувся зі скаргою, з якої вбачається, що він просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Солом'янського районного управління Головного управління МВС в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, та зобов'язати слідчого, визначеного керівником органу досудового розслідування Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, вчинити дію по внесенню відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування поданої скарги посилається на те, що 17.03.2014 року ним було подано заяву про повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України про скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 358, 364, 366, 372, 374, 376, 382 КК України. Проте, письмове повідомлення, що підтверджує її прийняття і реєстрацію у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, йому не було надано.
Посилається на те, що норми ч. 1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви про обставини, які містять ознаки кримінального правопорушення, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Натомість надійшов лист № 0-825 від 24.03.2014 року від Солом'янського районного управління Головного управління МВС в місті Києві, який дає підстави вважати, що подана заява в порушення норм п.1) ч.2. ст.60, ч. 4. ст. 214 КПК України не зареєстрована у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Вказує, що згідно з правилами ст. 303 КПК України така бездіяльність слідчого може бути оскаржена під час досудового розслідування.
В судовому засіданні заявник скаргу підтримав та просив її задоволення.
Зацікавлена особа - представник Солом'янського районного управління внутрішніх справ Головного управління МВС в м. Києві в судове засідання не з'явився, просив провести розгляд скарги у відсутність представника.
Заслухавши доводи заявника, вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність, зокрема, слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що 17.03.2014 року ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного управління внутрішніх справ Головного управління МВС в м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 358, 364, 366, 372, 374, 376, 382 КК України, стосовно слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_4 , який всупереч вимогам ч. 16 ст. 236-8 КПК України не повернув вилучені під час обшуку 16.03.2011 року предмети та речі, а також безпідставно проводив досудове слідство після винесення та набрання постановою суду про скасування постанови про порушення кримінальної справи законної сили.
В заяві посилався, що 16.03.2011 року співробітниками СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва був проведений обшук приміщення адвоката ОСОБА_3 , розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено низку предметів, що підтверджується протоколом обшуку від 16.03.2011 року.
Між тим, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.09.2011 року, яка набрала законної сили 15.09.2011 року, скаргу ОСОБА_3 було задоволено, постанову старшого слідчого СВ податкової міліції у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_5 від 28.12.2012 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Юридична Агенція «Лінія Захисту» та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками складу злочинів, передбачених ст. 212 ч. 3. ст. 366 ч. 2 КК України, скасовано.
Однак на заяву від 13.10.2011 року, в якій заявник просив повернути предмети і документи, що перелічені у протоколі обшуку від 16.03.2011 року, слідчим з ОВС СВПМ ДПІ у м. Києві ОСОБА_4 листом № 489 від 26.10.2011 року було повідомлено, що для повернення предметів та речей, вилучених під час обшуку 16.03.2011 року, відсутні підстави, оскільки по кримінальній справі, порушеної за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Юридична Агенція «Лінія Захисту'злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, проводиться досудове слідство.
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав до Окружного адміністративного суду м. Києва, яким постановою від 07.09.2012 року було визнано протиправними дії слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_4 по проведенню досудового слідства по даній кримінальній справі та визнано протиправною відмову слідчого у поверненні ОСОБА_3 предметів та речей, вилучених співробітниками СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва під час обшуку від 16.03.2011 року, і зобов'язано слідчого повернути ОСОБА_3 вилучені під час обшуку 16.03.2011 року в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , предмети та документи, що перелічені у протоколі обшуку від 16.03.2011 року та додатках до нього.
Вважає, що оформлення сфальсифікованих, на його думку, процесуальних документів здійснювалося, ймовірно, в приміщенні слідчого відділу податкової міліції Голосіївського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Народна, 19/20, в даний час всі ці предмети та документи і можуть зберігатися.
Разом з тим, заявник посилався, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2012 року та Голосіївського районного суду м. Києва від 07.09.2011 року ОСОБА_4 не виконав, натомість подав прокурору м. Києва матеріали для порушення такої ж кримінальної справи відносно ОСОБА_3 , яка була порушена постановою прокурора м. Києва від 28.10.2011 року та по якій досудове розслідування закінчено та матеріали справи на даний час передані до Голосіївського районного суду м. Києва.
Встановлено, що дана заява була зареєстрована та за наслідками розгляду заяви скерована листом № 0-825 від 24.03.2014 року від Солом'янського районного управління Головного управління МВС в місті Києві до начальника УВБ Головного управління Міндоходів у м. Києві для прийняття рішення та повідомлення заявника.
Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має бути подана після створення ЄРДР та, по-друге, містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Аналізуючи норми ст.ст. 214, 218 КПК України слідчий суддя приходить висновку про обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту поданої ОСОБА_3 скарги вбачається, що в заяві відсутні відомості щодо обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також не наведено обставин, які можуть свідчити про вчинення зазначених в заяві дій.
Так, згідно з п.п. 2.3 2.16 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення, тобто, при внесенні до Реєстру фабули кримінального правопорушення в обов'язковому порядку відображається дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), які є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Отже, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Проте, вивчивши подану заявником заяву про злочин, вважаю, що вона не містить об'єктивних ознак, що вказують на склад кримінального правопорушення та вчинення посадовою особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.ст. 358, 364, 366, 372, 374, 376, 382 КК України, а тому відсутні підстави для внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань по поданій заяві.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин, зважаючи на те, що скарга є необґрунтованою, слідчий суддя не вбачає підстав для її задоволення.
При цьому суд також вважає, що заявник не позбавлений права та можливості звернення суду в порядку, що передбачений ч. 2 ст.303 КПК України.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 307, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Солом'янського районного управління внутрішніх справ Головного управління МВС в м. Києві - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .