Справа № 2-2312/14
760/3681/14-ц
26 лютого 2014 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДОК», треті особи: Київський національний університет будівництва та архітектури, Обслуговуючий кооператив «Севастопольський», Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про усуненні перешкод у користуванні майном,-
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до ПП «ДОК», в якому просили зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні ними, належним їх на праві власності нерухомим майном (нежилими приміщеннями першого поверху підземного паркінгу автостоянки), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 а саме зобов'язати за власний рахунок та власними силами здійснити демонтаж незаконно встановленої споруди (металевого паркану), а також стягнути з відповідача на користь кожного із позивачів по 48,72 грн. судового збору.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.02.2014 року вимоги позивачів роз'єднані в самостійні провадження.
На підставі зазначеного, встановлено подання позивачем ОСОБА_1 позову до ПП «ДОК» про усунення перешкод у користуванні належним йому на праві власності нежилим приміщенням №5- гаражного боксу НОМЕР_1, першого поверху підземного паркінгу автостоянки, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідача за власний рахунок та власними силами здійснити демонтаж незаконно встановленої споруди (металевого паркану).
Свої вимоги мотивує тим, що він є власником нежилого приміщення №5- гаражного боксу НОМЕР_1 на першому поверсі підземної автостоянки відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.01.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенком В.С., зареєстрованого в реєстрі за №3802.
У липні 2013 року відповідач самовільно звів на земельній ділянці, що розташована на під'їзді до зазначеної підземної автостоянки на частині земельної ділянки, що знаходиться у законному користуванні ОК «Севастопольський» металевий паркан, який перешкоджає в'їзду та виїзду на перший поверх автостоянки. В'їзд та виїзд на перший поверх автостоянки проходить через ту частину земельної ділянки, яка перегороджена цим парканом.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має містись посилання на те, що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення на докази, що підтверджують ці обставини. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких позивач звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача про відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Так, з прохальної частини позову вбачається, що позивач просить усунути перешкоди в користуванні його власністю, яким є гаражний бокс, проте така вимога суперечить змісту описової частини позову, з якої вбачається, що спір виник з приводу користування земельною ділянкою, по якій влаштований в'їзд та виїзд до підземної автостоянки, а не з приводу користування самим гаражним боксом позивача.
Відповідно позивач має конкретизувати свої позовні вимоги та усунути протиріччя між описовою частиною позовної заяви та її прохальною частиною, а саме: визначитися, з приводу чого між ним та відповідачем існує спір (з приводу користування гаражним боксом чи з приводу користування земельною ділянкою).
Позовна заява також має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Так, якщо спір стосується порядку користування земельною ділянкою, що перегороджена парканом, то в позовній заяві має бути зазначено коли та кому в користування виділена земельна ділянка на якій встановлено паркан, чи передана ця земельна ділянка у власність, а також повинні міститься посилання на рішення органу місцевого самоврядування з зазначенням за ким ця земельна ділянка зареєстрована.
Крім того, позовна заява має містити виклад обставин, що стосуються права позивача на користування цією земельною ділянкою та зазначення доказів, що підтверджують це право.
Між тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що частково паркан побудований на земельній ділянці ОК «Севастопольський». При цьому в позовній заяві не зазначено, яка частина паркану знаходиться на земельній ділянці ОК «Севастопольський», а яка частина паркану знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в користуванні позивача.
Також в змісті позовної заяви відсутнє викладання правових підстав як обставин в обґрунтування вимог позивача, в яких він ставить питання про знесення паркану, який встановлений на земельній ділянці, відведеній ОК «Севастопольський», та не зазначено жодного посилання на докази, що підтверджує таке право.
Таким чином, позивачу необхідно викласти обставили щодо того, коли, ким і в якому розмірі визначена прибудинкова територія будівлі, в якій знаходиться підземна автостоянка, яким документом це підтверджується та де саме на земельній ділянки зведений паркан, що перешкоджає визначити в чиєму користуванні знаходиться земельна ділянка на якій встановлено паркан, та чи порушено право позивача саме діями відповідача , а й відповідно визначити спосіб захисту порушеного права, як те передбачено законом.
Крім того, позовна заява не відповідає вимозі ч. 5 ст. 119 ЦПК України, відповідної до якої до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 48, 72 грн.
З огляду на заявлені позивачем вимоги до суду судовий збір має бути сплачений відповідно до ставок ЗУ «Про судовий збір» за вимогами немайнового характеру з врахуванням встановленого ЗУ «Про бюджет України на 2014 рік» розміру мінімальної заробітної плати, що з 01.01.2014 року складає 1218 грн.
Таким чином, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, позивач у відповідності до п. 2 ч.1 ст.4 «Про судовий збір» має сплати судовий збір у розмірі 0,2 розмір мінімальної заробітної плати, що на поточний рік складає 243,60 грн., а не 48,72 грн., як ним було сплачено.
Отже, позивачу необхідно у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням предмету та ціни позову доплатити судовий збір та надати докази на підтвердження сплати.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ДОК», треті особи: Київський національний університет будівництва та архітектури, Обслуговуючий кооператив «Севастопольський», Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про усуненні перешкод у користуванні майном залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: