Справа № 2-н-71/14
2609/857/14-ц
16 січня 2014 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши заяву Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -
Представник заявника 14.01.2014 року звернувся до суду із заявою щодо видачі судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України заборгованість по квартирній платі та комунальних послуг в сумі 9994,15 грн., а також понесені судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих заявником на суму заборгованості, які мають пред'являтись за загальними правилами підсудності та розглядатися в наказному провадженні.
Відповідно до п. 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг.
Згідно з п. 9 постанови відсутність документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.
Відтак, нормами ЦПК України, які регулюють наказне провадження, немає заборони щодо видачі судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, але за умови, що буде надано документи про наявність суб'єктивного права у заявника; документи, які підтверджують порушення суб'єктивного права; документи, які підтверджують виникнення права вимоги; договори про надання таких послуг; інші письмові докази, які підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг відповідачами. При цьому важливо, щоб із поданої заяви чи з наданих розрахунків тощо не вбачалося наявності спору про право.
Відповідно до чинного законодавства України заява про видачу судового наказу є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Нормами ч.6 ст.98 ЦПК України передбачено, що до неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст.121 ЦПК України.
Вивченням матеріалів заяви встановлено, що дана заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст.98 ЦПК України.
Так, в заяві не викладені обставини та правові підстави, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких заявник обґрунтовує свої вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги саме з усіх зазначених боржників, оскільки з матеріалів заяви вбачається, що квартира, за утримання якої утворилася заборгованість, належить на праві приватної власності лише ОСОБА_1, який і є власником особового рахунку.
Згідно зі ст.322 ЦК України саме власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, звертаючись з вимогами про стягнення з обох боржників заборгованості по квартирній платі та комунальних послуг, які надаються в будинках приватного житлового фонду, заявник не зазначає жодної обставини як правової підстави для покладення цих зобов'язань на обох боржників.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.98 ЦПК України до заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Вивченням матеріалів заяви про видачу судового наказу, встановлено, що позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки заявником надано докази сплати судового збору в розмірі 114,70 грн.
Однак, згідно з ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.4 «Про судовий збір» за подання заяви про видачу судового наказу судовий збір сплачується за ставкою - 50 відсоток ставки, що визначається з оспорюваної суми у разів звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження.
Разом з тим, у відповідності до п.1 ст.4 зазначеного закону судовий збір з подання позову майнового характеру в свою чергу має складати 1 відсоток від ціни позови, але не менше 0,2 розмір мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів заробітної плати.
З огляду на заявлені заявником вимоги про видачу судового наказу, судовий збір має бути сплачений відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» з врахуванням встановленого ЗУ «Про бюджет України на 2014 рік» розміру мінімальної заробітної плати, що з 01.01.2014 року складає 1218 грн.
Таким чином, за подання до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення суми 9994,15 грн., заявник мав би сплатити судовий збір в розмірі 121,80 грн., а не 114,70 грн., як ним було сплачено.
Отже, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником належним чином не викладені обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини та на підставі яких необхідно вирішувати дані вимоги і які визначають той засіб захисту права, який він просить суд застосувати, не зазначенні докази в підтвердження їх обґрунтування, а також недоплачений судовий збір в розмірі 7,10 грн., тому в силу ч.1 ст. 121 ЦПК України вважаю за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 96, 98, 119-121 ЦПК України, суддя, -
Заяву Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання заявником ухвали, шляхом подачі нової заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: