Справа № 760/4495/15к
1кс/760/15080/15
31 серпня 2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора прокуратури Солом'янського району м.Києва ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090007853 від 13.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -
До суду 28.08.2015 року надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вказане у клопотанні, яке вилучене під час проведення обшуку 27.08.2015 року .
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні СВ Солом'янського РУ ГУ УМВС України в м.Києві перебуває кримінальне провадження № № 12015100090007853 від 13.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, а саме за фактом таємного викрадання електромагнітних ліфтових катушок.
27.08.2015 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 під час якого вилучено: 458 кг. кольорового металу.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Таким чином, за змістом вказаних правових норм для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя має встановити та врахувати перелічені обставини, встановлені матеріалами досудового розслідування кримінального провадження.
Проте, ч. 3 ст. 172 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
При вирішенні цього клопотання слідчій суддя, керуючись нормами ст. 171 КПК, які стосуються змісту клопотання про арешт майна, приходить до висновку, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК, оскільки в ньому не зазначені підстави накладення арешту та розгляду клопотання за відсутності власника майна, не додані документи, що підтверджують право власності на майно, або те, що майно, яке належить арештовувати, набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, в силу ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про накладення арешту на майно прокурору для усунення недоліків, встановлених в порушення вимог ст. 171 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора прокуратури Солом'янського району м.Києва ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090007853 від 13.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, повернути прокурору прокуратури Солом'янського району м.Києва ОСОБА_2 для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .