печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18819/15-к
04 червня 2015 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України у місті Києві майора міліції ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженні номер 22015000000000082,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 відповідно до договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2014 року звернувся до суду із скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в місті Києві майора міліції ОСОБА_4 від 15 травня 2015 року про відмову у визнанні ОСОБА_5 потерпілою у судовому розслідуванні по кримінальному провадженню номер 22015000000000082 та зобов,язати слідчого надати ОСОБА_5 пам,ятку про права та обов,язки потерпілої. В обґрунтування своїх доводів зазначав, що вказана постанова не відповідає дійсним обставинам кримінального провадження. У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги. Особа, дії якої оскаржують ся, до судового засідання не з,явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Слідчий суддя, враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, визнав за можливе розглянути скаргу за його відсутності.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав; про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй. Як вбачається з наданих суду матеріалів, 24 квітня 2015 року ОСОБА_5 звернулася до слідчого органу з заявою про визнання її потерпілою по кримінальному провадженню номер 22015000000000082, посилаючись на те. що внаслідок кримінального правопорушення їй спричинено матеріальну шкоду в сумі 111900,00 доларів США. Постановою старшого слідчого СУ ГУ МВС України в місті Києві майора міліції ОСОБА_4 від 15 травня 2015 року в задоволенні клопотання ОСОБА_5 щодо визнання її потерпілою за вказаним кримінальним провадженням відмовлено з посиланням на те, що відповідно до відомостей, які внесені в ЄРДР про скоєне кримінальне правопорушення, внаслідок зловживання службовим становищем службових осіб ПАТ «Банк «Камбіо» спричинено тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді неповернення НБУ кредиту в сумі 226,9 млн. гривень. Як вказано у постанові слідчого, в ході розслідування встановлено, що діями службових осіб ПАТ «Банк «Камбіо», відомості про які внесено до ЄРДР спричинено збитки БУ, а не вкладникам та клієнтам банку.
Слідчий суддя вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню за таких підстав: відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. 04 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що у період з 21 листопада 2013 року по 24 березня 2014 року ПАТ «Банк «Камбіо» отримав від Національного банку України кошти в сумі 226,9 млн.гривень за кредитними договорами рефінансування, надавши в заставу майнові права на земельні ділянки та об,єкти нерухомості майна, отримані раніше в забезпечення кредитів від позичальників. При цьому кошти позичальників розміщувались на їх депозитних рахунках у ПАТ «Банк «Камбіо». Після отримання рефінансування службові особи ПАТ «Банк «Камбіо», зловживаючи своїми службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди, без відома НБУ, незаконно змінили заставу нерухомого майна на заставу коштів, розміщених на депозитних рахунках позичальників, після чого списали їх на рахунок банківської установи як повне погашення боргу перед ПАТ «Банк «Камбіо», що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді неповернення НБУ кредиту в сумі 226,9 млн. гривень. У скарзі ОСОБА_3 зазначається, що ПАТ «Банк «Камбіо» незаконно змінив заставу нерухомого майна на заставу коштів, в тому числі розміщених на депозитному рахунку ОСОБА_5 , оскільки вона є клієнтом вказаного банку на підставі депозитної угоди номер 20-415 від 16 вересня 2013 року на суму 328737,50 доларів США. Таким чином, вказаний банк без відома ОСОБА_5 всупереч її інтересам розпорядився належними їй коштами, спричинив їй майнову шкоду на вказану суму. Цей злочин має ознаки закінченого змоменту незаконної зміни застави нерухомого майна на заставу коштів, розміщених на депозитних рахунках позичальників. Як стверджує ОСОБА_3 у судовому засіданні, не виникає сумніві, що у вказаному кримінальному провадженні потерпілим у першу чергу є позичальник ОСОБА_5 , коштами якої без її відома розпорядились службові особи ПАТ «Банк «Камбіо» і повертати ці кошти вкладникам не мали наміру. ОСОБА_6 у своїй скарзу зазначає, що з постанови НБУ номер 782 від 04 грудня 2014 року «Про відновлення Публічного акціонерного товариства «Банк «Камбіо» та інших документів стосовно правовідносин між ОСОБА_5 , і ПАТ «Банк «Камбіо» є підстави стверджувати, що службові особи, відносно яких провадиться вказане кримінальне провадження штучно довели цей банк до стану неплатоспроможності і заволоділи коштами ОСОБА_5 у розмірі 328737,50 доларів США. За таких обставин, як вважає ОСОБА_6 ОСОБА_5 службовими особами ПАТ «банк «Камбіо» реально була спричинена майнова шкоду в сумі 328737,50 доларів США.
Слідчий суддя вважає, що при винесенні постанови від 15 травня 2015 року старший слідчий ОСОБА_4 не надав належної оцінки викладеному, допустив висновку про те, що ОСОБА_5 не спричинено матеріальної шкоди, при цьому не обґрунтувавши такі доводи, не з,ясувавши, чи фігурувала сума, внесена ОСОБА_5 за депозитною угодою номер 20-415 від 16 вересня 2013 року у незаконних діях з коштами ОСОБА_5 , розміщених на депозитних рахунках в ПАТ «Банк «Камбіо». Слідчий судді вважає, що старшим слідчим СУ ГУ МВС України у місті Києві передчасно вирішено клопотання ОСОБА_5 у відповідності до ст.. 220 КПК України щодо залічення її в якості потерпілої за кримінальним провадженням номер 22015000000000082.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_6 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Старший слідчий має більш ретельно, з урахуванням всіх обставин, викладених ОСОБА_5 , розглянути клопотання останньої щодо залучення її до кримінального провадження в якості потерпілої та вирішити його з урахуванням вимог ст.ст. 55, 220 КПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України у місті Києві майора міліції ОСОБА_4 на відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню номер 22015000000000082 задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 від 15 травня 2015 року.
Зобов,язати старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції ОСОБА_4 , якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні номер 22015000000000082 з урахуванням всіх обставин по справі та доводів, викладених у заяві, розглянути заяву ОСОБА_5 від 24 квітня 2015 року про залучення до провадження в якості потерпілої у передбаченому ст. 220 КПК України порядку з прийняттям відповідного процесуального рішення.
Про результати розгляду зазначеної заяви письмово повідомити ОСОБА_5 у зазначений нею спосіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя