"29" листопада 2012 р.Справа № 2024/5642/12
№ 2/2024/1405/12
29 листопада 2012 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Іванісової Л. О., за участю секретаря - Бондаренко В. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з 23.09.2006 року до 06.09.2008 року він був головою правління Колективного садівницького товариства “Рубін”(далі - КСТ “Рубін”), 20.12.2006 року у зв'язку з тим, що діючим законодавством України не передбачена така організаційно -правова форма як “колективне садівницьке товариство”, до його установчих документів було внесено зміни щодо організаційно-правової форми, що була визначена як “Обслуговуючий кооператив”. 06.09.2008 року позивач був звільнений з займаної посади, після чого у 2009 році організаційно -правова форма кооперативу була змінена на “Садівниче товариство”.
16 червня 2012 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 поширює шляхом передачі листівок недостовірну інформацію щодо нього як голови правління Обслуговуючого кооперативу “Садівницьке товариство “Рубін”, а саме звинувачує його у підробці документів, привласненні грошових сум та майна, що належать учасникам зазначеного кооперативу шляхом розповсюдження серед членів товариства листівок про нібито злочинні дії ОСОБА_3 на посаді голови правління товариства з оформлення на себе 90 % документів на приватизацію товариства як на приватну особу.
23 червня 2012 року відбулися загальні збори членів Садівницького товариство “Рубін”, де ОСОБА_3 довелося спростовувати зазначену в листі недостовірну інформацію щодо рекетирського захвату ним Садівницького товариства “Рубін”, під час якого ОСОБА_2 визнав, що виготовлював листівки та власноруч розповсюджував їх серед членів товариства, доказів на підтвердження зазначеної в листівках інформації ОСОБА_2 не надав.
Крім того, вищезазначені дії ОСОБА_2 сприяли тому, що у ОСОБА_3 погіршилися взаємини з сусідами (членами садівницького товариства), на останнього лягло клеймо “рекетира та крадія”, він був змушений виправдовуватися перед ними, що не сприяло позитивному душевному стану позивача, його фізичному та психічному здоров'ю, тому вважав, що ОСОБА_2 своїми незаконними діями заподіяв йому моральну шкоду, яка виразилась у втратах немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, повній втраті його позитивної оцінки, погіршенню ділової репутації позивача, тобто набутої суспільної оцінки його ділових та професійних якостей при виконанні ним службових обов'язків, внаслідок чого він втратив сон, переживав тяжкий емоційний стан та був змушений звернутися до лікаря, і яку він оцінює в розмірі 5000,00 грн., у зв'язку з чим просив визнати недостовірною інформацію відносно ОСОБА_3, викладену в листівці “Садовод”, розповсюджену ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_3 у той самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а саме шляхом розповсюдження листівок за власні кошти, стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. 00 коп., а також судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали суду пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, визнав, що він виготовлював спірні листівки “Садовод”та розповсюджував їх серед членів Садівницького товариства “Рубін”, пояснив, що ОСОБА_3 таємно змінив статус Садівницького товариства “Рубін”на “Обслуговуючий кооператив”з реєстрацією на юридичну особу ОСОБА_3 як приватну власність, рішення про реорганізацію товариства було прийнято одноособово ОСОБА_3, всі необхідні процедури ним виконані не були, на вимоги щодо надання протоколів зборів та інших документів ОСОБА_3 відповідає відмовою, реорганізація виконана в супереч положень Статуту товариства “Рубін”, на загальних зборах садоводів правління та головуючий звинуватили їх в намаганні захвату влади, крадіжці, не давали сказати слова, вирвали з рук та заховали від зборів копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Суд, вислухавши позивача та його представника, відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні факти та правовідносини.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що з 23.09.2006 року до 06.09.2008 року ОСОБА_3 займав посаду голови правління Колективного садівницького товариства “Рубін”.
В червні 2012 року ОСОБА_2 виготовив та розповсюдив серед членів листівки з інформацію щодо злочинних дій ОСОБА_3 як голови правління Обслуговуючого кооперативу “Садівницьке товариство “Рубін”, а саме у підробці ОСОБА_3 документів, привласненні грошових сум та майна, що належать учасникам кооперативу, та оформлення ОСОБА_3 на себе як на приватну особу 90 % документів на приватизацію товариства.
З наданої суду копії медичної картки ОСОБА_3 вбачається, що 27.06.2012 року він звертався за лікарською допомогою, у зв'язку зі скаргами на головний біль, гул в голові, порушення сну, загальної слабкості.
Відповідно положень ч. 4 ст. 32 Конституції України кожен громадянин має право вимагати у судовому порядку спростування відомостей, що не відповідають дійсності, а також право на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
Згідно ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.
Відповідно до вимог п. 3 Пленуму Верховного суду України “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організації”№ 7 від 28 вересня 1990 року судом з'ясовано, що відповідачем по справі ОСОБА_2 дійсно у своїх листівках поширені відомості відносно злочинних дій ОСОБА_3 на посаді голови правління Обслуговуючого кооперативу “Садівницьке товариство “Рубін”, які не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи. Вказані відповідачем неправдиві дані дійсно порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача як в громадській думці, так і в думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Відповідачем у справі про захист честі, гідності та ділової може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача. Отже, в розрізі даної справи позивачем правомірно заявлені вимоги до ОСОБА_2, який виготовив та розповсюдив серед членів товариства листівки, що містить неправдиву та таку, що порочить честь і гідність позивача, інформацію щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, а також відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 16 Пленуму Верховного суду України “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організації”№ 7 від 28 вересня 1990 року позивачем доведено факт поширення відомостей, які його порочать, ОСОБА_2, оскільки останній їх не оспорює.
Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації.
Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та роз'яснень, що містяться у п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяної позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
В силу положень ст. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року образа чи порушення захищених законом прав особи може тягнути за собою відшкодування моральної шкоди. З урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, позивач посилався на те, що діями відповідача, які полягли у викладенні в розповсюджених серед членів товариства листівках, спричинена образа позивача, яка виразилася у викладені завідомо неправдивих та образливих фактів зловживання владою, привласнення майна та грошових коштів товариства.
Всі перелічені факти потягли за собою негативні для позивача наслідки, був порушений його душевний спокій, позивач був змушений давати неприємні пояснення членам Садівницького товариства “Рубін”щодо надуманої відповідачем ситуації, доказувати свою невинуватість та відповідну службову компетентність, виконання своїх службових обов'язків відповідно до норм діючого законодавства.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 61 УПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, враховуючи, що обов'язок доведення правдивості поширеної інформації, покладається на особу, що її поширювала, на що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження достовірності поширеної ним інформації, факт складення та розповсюдження листівки з такою інформацією ОСОБА_2 ним визнаний, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання недостовірною інформації відносно ОСОБА_3, викладеної в листівці “Садовод”, розповсюдженої ОСОБА_2; зобов'язання ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_3 у той самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а саме шляхом розповсюдження листівок за власні кошти; стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1000 грн. 00 коп., витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн. 00 коп., а також судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп., оскільки доказів щодо заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди в більшому розмірі суду не надано.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 58, 88, 208, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 28, 32, 55 Конституції України, ст. ст. 23, 275, 277, 297, 299, 302 Цивільного кодексу України, п. п. 2, 3, 5, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, п. п. 3, 6, 8 Постанови Пленуму Верховного суду “Про застосування судами законодавства,, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій”№ 7 від 28 вересня 1990 року, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію відносно ОСОБА_3, викладенц в листівці “Садовод”, розповсюджену ОСОБА_2.
Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_3 у той самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а саме шляхом розповсюдження листівок за власні кошти.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані з розглядом судової справи, -витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення, або у разі його проголошення за відсутності осіб, що беруть участь у справі, протягом 10 днів з моменту його отримання.
СУДДЯ - Л. О. Іванісова