донецький апеляційний господарський суд
пр. Леніна, 5, м. Харків, 61022, тел. 050-056-77-75
Постанова
Іменем України
31.08.2015 справа №908/874/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особиБойченка К.І. Скакуна О.А, Черноти Л.Ф. не зявився ; Ігнатов А.В. - за довіреністю; Шестерікова О.О. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України, м. Київ
на рішення господарського судуЗапорізької області
від23 квітня 2015 р. (підписано 15.05.2015р.)
у справі№ 908/874/15-г (суддя Колодій Н.А.)
за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар, Запорізька область
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "СП Енергосистема", м. Запоріжжя Державної фінансової інспекції України, м. Київ
простягнення 32 152 грн. 36 коп.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЗАЕС, позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Енергосистема" (далі - ТОВ "СП Енергосистема", відповідач) зайво сплачених коштів в розмірі 32 152 грн. 36 коп.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2015р. по справі №908/874/15-г у позові відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду мотивоване не доведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду ДФІ України звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить згадане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апелянт вважає, що дане рішення винесено без всебічного та повного дослідження матеріалів справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Також, апелянт зазначає, що господарський суд Запорізької області при винесені рішення посилається на неналежне виконання сторонами укладеного між ними договору, та, що у даному випадку позивачем не наведено обставин та не доведено належними та допустимими доказами, що мала місце протиправна поведінка відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, яка спричинила шкідливий результат для позивача, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.
ДФІ України вказує на те, що довідка органу фінансового контролю чи акт перевірки може бути підставою для вчинення процесуальних дій посадовими особами, зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду, однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимим доказами, та що суд першої інстанції залишив поза увагою норми ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якій зазначив, що відповідач зобов'язання за договором підряду №5/09 від 29.07.09р. виконав в повному обсязі, а позивач, в свою чергу, прийняв та оплатив виконані роботі без зауважень.
Законність використання державних коштів при виконанні зазначеного договору була перевірена фахівцями КРУ в Запорізькій області в ході державного фінансового аудиту.
ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЗАЕС просила розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.811 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Згідно ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційної господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.09р. ТОВ "СП Енергосистема", як «Підрядник» та ДП "НАЕК "Енергоатом", як «Замовник» уклали договір підряду № 5/09 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого підрядник зобов'язався на свій ризик, у порядку та на умовах, визначених договором, виконати за завданням замовника наступні роботи: Відновлення антикорозійного покриття металоконструкцій закладних деталей градирні № 2, яку замовник зобов'язався прийняти та оплатити.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що загальна вартість робіт, які повинні бути виконані за даним договором, визначається договірною ціною (додаток у 1 до цього договору) та складає 159 904 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ 20% 26 650 грн. 80 коп.
Згідно ж з пунктом 2.2. договору договірна ціна, визначена в п. 2.1, є фіксованою і може бути змінена тільки шляхом укладання додаткової угоди.
Відповідно до 2.3. договору розрахунок здійснюється за фактично виконаний об'єм робіт, на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на протязі 90 банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.
У пунктах 4.1, 4.2 зазначено, що закінчення робіт по даному договору фіксується актами здачі-приймання виконаних робіт, які підрядник у трьох примірниках надає замовнику для розгляду і належного оформлення. Замовник на протязі 20 днів від дня отримання актів здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний їх розглянути, та оформлені належним чином зі свого боку, повернути підряднику або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.
Пунктом 4.5. договору сторони визначили, що замовник здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, об'ємами і вартістю робіт, що виконуються. Підрядник забезпечує можливість здійснення замовником контролю над ходом виконання робіт. При виявленні замовником порушень при здійсненні робіт, підрядник зобов'язаний прийняти відповідні заходи для їх усунення та виключення подібних порушень у майбутньому.
Відповідно до п. 12.1. договору він вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Строк дії даного договору - на протязі одного року з моменту укладення.
Зі змісту статті 629 Цивільного кодексу України виливає, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 837, 843 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.
Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Така експертиза не проводилася, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЗАЕС та ТОВ "СП Енергосистема" з вимогою про призначення такої експертизи не зверталося.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідачем виконані роботи за договором на суму 159 904 грн. 80 коп., що підтверджується Актом №1( форма КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2009р.
Зауважень від ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЗАЕС на адресу ТОВ "СП Енергосистема", як слідує з матеріалів справи, про завищення вартості виконаних робіт не надходило.
На підставі зазначеного акту позивач перерахував відповідачу грошові кошти за виконані роботи у сумі 159 904 грн. 80 коп.
20.10.2010 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЗАЕС за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 р. за результатами якої складено акт №05-21/167 від 27.10.10р. (далі - акт ревізії)
За висновками зазначеного акту ревізії встановлено, що сторонами безпідставно включене до розцінок витрат на експлуатацію вишки телескопічної (на автомобілі) вантажопід'ємністю 0,35 тон, що призвело до завищення кошторису прибутку на суму 1 072 грн. 09 коп. та адміністративних витрат на суму 486 грн. 60 коп.
Також, перевіркою правильності застосування усередненого показника розміру адміністративних витрат встановлено, що в актах застосовано показник 1,52 грн./люд.год, визнаний як для нового будівництва промислових підприємств та об'єктів виробничого призначення, тоді як згідно п. 4 додатку 13 ДБН Д.1.1-1-2000 для проведення ремонтних робіт передбачено застосування показника в розмірі 1,23 грн. зазначене призвело до завищення вартості виконаних робіт за актом № 1 за жовтень 2009 р. на суму 1 053 грн. 74 коп.
За актом ревізії слідує, що всього за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2009 р. за договором підряду № 5/09 від 29.07.2009 р. виявлено завищення вартості робіт на загальну суму 32 152 грн. 36 коп.
У позові ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЗАЕС як на підставу позовних вимог посилається на вищевказаний Акт ревізії від 30.09.2014 року № 05- 11/174, та на приписи ст. 224 Господарського кодексу України і ст.. 22 Цивільного кодексу України.
Судова колегія звертає увагу на наступне.
Акт ревізії ДФІ України від 27.10.2010 року № 05-21/168 не є належним доказом порушення ТОВ "СП Енергосистема" зобов'язань за договором та у спричинення збитків позивачу. Акт ревізії ДФІ не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України.
У даному випадку результати ревізії не є підставою для стягнення з відповідача суми збитків, так як даний Акт ревізії ДФІ України від 27.10.2010 року № 05-21/168 лише фіксує можливі фінансові порушення.
В матеріалах справи відсутні докази відшкодування позивачем до Державного бюджету України сум завищеної вартості виконаних ТОВ "СП Енергосистема" робіт, що могло б бути підставою для стягнення даних коштів з відповідача в порядку ст. 22 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до ч. З ст. 2 зазначеного вище Закону порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 22 Цивільного кодексу України також унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.
При цьому, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 Цивільного кодексу України , при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем не доведено факту понесення реальних збитків, а саме втрат, яких позивач зазнав внаслідок виконання договірних зобов'язань.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому в силу ч.2 вказаної норми зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, із змісту вказаної вище норми вбачається, що для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст.1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього підстав.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд вважає, що виявлені Державною фінансовою інспекцією України порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені Договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відтак, оскільки між сторонами у справі було укладено договір підряду №5/09 від 29.07.09р., а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача отримано останнім як оплату виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору і вони не можуть вважатися надмірно сплаченими коштами за виконані роботи.
При цьому судова колегія зазначає, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання в обґрунтування позову про стягнення надмірно сплачених коштів на висновки перевірки фінансової інспекції є необґрунтованим, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, прийнято згідно норм матеріального та процесуального права, а тому є законнім та таким, що підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України, м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2015р.у справі №908/874/15-г - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2015р.у справі №908/874/15-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І. Бойченко
Судді: О.А. Скакун
Л.Ф. Чернота
Надруковано: 6 прим.
1.позивачу
2. відповідачу
3. третій особі
4. у справу
5. апеляційному суду
6. ГСЗО