Справа № 2-5373/15
760/12269/15-ц
03 липня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали в порядку спадкування, -
Представник позивачки звернувся з позовною заявою, в якій просив визнати за позивачкою право власності на будівельні матеріали, використані при будівництві житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та визнати за позивачкою майнові права забудовника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання за нею майнових прав забудовника житлового будинку, які з невизначених правових підставах належали померлій, тобто ті юридично значимі факти відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, які саме права позивачки порушені, який характер мають правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.
Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Виходячи з вищенаведеного, позивачці необхідно викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог про визнання права власності на будівельні матеріали та майнові права забудовника житлового будинку, які до того ж за своєю суттю є взаємовиключними, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, які її права, свободи чи інтереси були порушені, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який вона просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.
Крім того, даний позов не відповідає вимогам ч. 5 ст.119 ЦПК України, оскільки позивачкою не надано документ, що підтверджує сплату судового збору, який мав бути сплачений відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір».
Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст.4 «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року в якому відповідно заява подається до суду.
Отже, позивачці необхідно у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням предмету поданої позовної заяви сплати судовий збір або викласти обставини, які звільняють від його сплати із наданням відповідних доказів.
Окрім того, позивачкою в порушення вимог ч.1 ст. 120 ЦПК України не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали в порядку спадкування залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали, шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: