Справа № 2-5300/15
760/11973/15-ц
25 червня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором №011-28507-240211 від 24.02.2011 року у розмірі 5314,79 грн.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має містись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки позивачем не викладені обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він обґрунтовує заявлені вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, в змісті позовної заяви не є викладеними обставини щодо надання відповідачці ОСОБА_1 грошових коштів за Кредитним договором, не зазначено доказів на підтвердження факту їх отримання останньою, не надано належним чином оформлений розрахунок відсотків за користування кредитними коштами, із зазначенням періоду та суми основного боргу, яка приймалась представником позивача при визначенні їх розміру.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачами, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти вимоги та обставини як правові підстави в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, зазначивши, з посиланням на докази в підтвердження кожної обставини на обґрунтування заявлених вимог.
Крім того, даний позов не відповідає вимогам ч. 5 ст.119 ЦПК України, оскільки позивачем не надано документ, що підтверджує сплату судового збору, який мав бути сплачений відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір».
Так, положеннями п.22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на яку посилається представник позивача зазначаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору передбачено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільняється від сплати судового збору .
Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені ст. 37 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На підставі п.1, 5 ч.2 зазначеної статті уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку заявляти від імені банку позову майнового та немайнового характеру до суду.
При цьому при зверненні до суду від імені банку уповноваженій особі Фонду необхідно обґрунтовувати зв'язок позовних вимог із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку з посиланням на відповідні статті розділів VII, VIII вищезазначеного закону.
Разом з тим, в даному випадку позовна заява була подана від імені та інтересах ПАТ «Дельта Банк», а не від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, що є іншою особою та зверненням з інших правових підстав, а тому позивач не може бути звільнений від сплати судового збору за пред'явлення позову відповідно до п.22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Отже, позивачу необхідно у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням предмету поданої позовної заяви сплати судовий збір та надати докази на підтвердження сплати або надати докази які звільняють від його сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
За таких обставин в силу ч.1 ст. 121 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: