33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"31" серпня 2015 р. Справа № 918/846/15
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова компанія - 2006"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Чайка"
про стягнення заборгованості в сумі 11 868 грн. 15 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Орлов-Ізмалков В.В., довіреність б/н від 01.07.2015 р.;
від відповідача - не з'явився;
В судовому засіданні 31 серпня 2015 року, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова компанія - 2006" (далі - ТОВ "Нова компанія - 2006", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Чайка" (далі - ТОВ "Рівне-Чайка", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 11 868 грн. 15 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 вересня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №79. Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено товар відповідачу на загальну суму 11 051 грн. 56 коп.. Відповідачем вартість отриманого товару не оплачена. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано пеня в сумі 735 грн. 60 коп., 3% річних в розмірі 36 грн. 78 коп. та інфляційні витрати в розмірі 44 грн. 21 коп..
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 липня 2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06 серпня 2015 року.
06 серпня 2015 року ухвалою суду слухання справи відкладено на 31 серпня 2015 року, в зв'язку з неявкою сторін.
28 серпня 2015 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надішли пояснення в порядку ст.22 ГПК України з додатками. (а.с.32-35)
Представник позивача в судовому засіданні 31 серпня 2015 року позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.
У судові засідання 06 та 31 серпня 2015 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33003, м.Рівне, вул.Гагаріна, 16. Факт отримання відповідачем вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.25, 31).
Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.
При поданні до господарського суду Рівненської області даної позовної заяви позивачем було надано докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу. Так, з долученого опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, який підтверджує надання позивачу послуг поштового зв'язку, вбачається, що матеріали позовної заяви з усіма доданими до неї документами були направлені відповідачу у справі 22.07.2015 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля, проставлений працівником відділення поштового зв'язку на вказаному описі вкладення, та відповідні відомості про дату проведення операції, відображені у вищезазначеному розрахунковому документі. (а.с.5,6).
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
25 вересня 2014 року між ТОВ "Рівне-Чайка" (далі - Покупець) та ТОВ "Нова Компанія - 2006" (далі - Постачальник) укладено Договір поставки товару №79 (далі - Договір) (а.с.8-9)
Відповідно до п. 1.1.Договору, Постачальник зобов'язується постачати товар Покупцю, за адресою м.Рівне вул.Гагаріна, 16 в асортименті, в кількості та за цінами вказаними у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору, та відповідно до оформлених Покупцем замовлень, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити замовлений товар відповідно до умов даного Договору.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що партія товару, що замовлена Покупцем відповідно до Специфікації, повинна бути доставлена Постачальником не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання замовлення Постачальником. У випадку, якщо Постачальник не може поставити товар, в зазначений в замовленні термін, він зобов'язаний протягом двох днів, з часу отримання замовлення повідомити про це Покупця.
Згідно п.3.2. Договору, поставка товару оформляється видатковою накладною. Перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця відбувається в момент підписання видаткової накладної. У випадку, якщо при прийманні-передачі поставленого Постачальником товару будуть виявлені певні розбіжності в кількості, вартості чи інших даних що зазначаються у видаткових накладних, такі накладні підписуються із зауваженнями, при чому Постачальник протягом трьох календарних днів з дня підписання таких накладних зобов'язаний надати Покупцю до підписання виправлені видаткові накладні чи інші документи.
У відповідності до п.4.1. Договору, оплата проводиться Покупцем по кожній партії товару протягом 28 календарних днів з дати отримання даної партії товару, зазначеної у видаткових накладних або в актах приймання-передачі партії товару.
Оплата товару здійснюється відповідно до підписаної Сторонами Специфікації, а тому ціна товару, зазначена у видаткових накладних чи інших документах та яка підлягає до сплати, не може бути вищою, ніж Специфікація (п.4.2. Договору).
Пунктом 9.1. Договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до кінця 2014 року.
У випадку, якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на строк 1 рік.
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою.
На виконання взятих на себе за Договором зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 051 грн. 56 коп., що стверджується видатковими накладними № 20871 від 06.05.2015 року на суму 6 430 грн. 08 коп. та №21011 від 12.05.2015 р. на суму 4 621 грн. 48 коп.. (а.с.11-14).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного договору.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язання, належним чином не виконав, а саме, не сплатив за поставлену продукцію 11 051 грн. 56 коп., чим порушив умови Договору.
Таким чином, станом на 31.08.2015 року за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за Договором в сумі 11 051 грн. 56 коп..
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.7.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Також, позивачем, заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 735 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 36 грн. 78 коп., інфляційних витрат в сумі 44 грн. 21 коп..
Пунктом 7.4. Договору передбачено, що за порушення строків оплати товару, визначених даним Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, строки оплати якого порушені, за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених штрафних санкцій, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Нова Компанія " до ТОВ "Рівне-Чайка " про стягнення 11 051 грн. 56 коп. - основного боргу, 735 грн. 60 коп. - пені, 36 грн. 78 коп. - 3 % річних, 44 грн. 21 коп. - інфляційні витрати є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Чайка" (33003, м.Рівне, вул.Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 39319810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакомпанія-2006" (52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, вул.Радгоспна, 36, ідентифікаційний код 34432852) 11 051 (одинадцять тисяч п'ятдесят одну) грн. 56 коп. - основного боргу, 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 60 коп. - пені, 36 (тридцять шість) грн. 78 коп. - 3 % річних, 44 (сорок чотири) грн. 21 коп. - інфляційні витрати, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2015 р.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1- до справи;
2- позивачу рекомендованим (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, б. 36);
3- відповідачу рекомендованим (33003, Рівненська обл. , м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 16).