Справа № 761/22377/15-к
Провадження № 1-в/761/273/2015
Іменем України
14 серпня 2015 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні з застосуванням відеоконференцзв'язку клопотання захисника ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П'ятигори Тетіївського району Київської області, українця, громадянина України, освіти неповної середньої, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 24 березня 2011 року вироком Тетіївського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі, -
06 серпня 2015 року до провадження Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 24 березня 2011 року вироком Тетіївського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі.
Своє клопотання ініціатор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 засуджений вироком Тетіївського районного суду Київської області від 24 березня 2011 року за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі, як особа що вчинила злочин у віці до вісімнадцяти років. Початок строку відбування покарання рахується з 27 листопада 2010 року, кінець строку відбування покарання 27 листопада 2018 року.
В Київському СІЗО, де ОСОБА_5 відбуває покарання, останній працевлаштований на посаду пекаря. Оскільки ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, на момент вчинення злочину був неповнолітнім, відбув більше 1/2 строку призначеного покарання, та з урахуванням вимог ст. 107 КК України, вважає, що ОСОБА_5 підлягає умовно-достроковому звільненню.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Засуджений ОСОБА_5 у повному обсязі підтримав клопотання захисника та просив його звільнити умовно-достроково від подальшого відбування покарання.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення зазначеного клопотання.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані матеріали, суд приходить до переконання, що клопотання захисника ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання, яка зазначена у ч. 3 ст. 81, ч. 4 ст. 82, ч. 3 ст. 107 КК України.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 107 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Так, дослідженням матеріалів особової справи встановлено, що ОСОБА_5 , будучи засудженою особою, що вчинила злочин у віці до вісімнадцяти років, за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі, з 27 листопада 2010 року відбуває покарання за вироком Тетіївського районного суду Київської області від 24 березня 2011 року у Київському СІЗО. Кінець строку покарання 27 листопада 2014 року. Тобто станом на час розгляду клопотання ОСОБА_5 відбув не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом.
Дійсно, відповідно до останньої характеристики, виданої адміністрацією Київського СІЗО, що міститься на 157 аркуші особової справи, ОСОБА_5 характеризується позитивно, працевлаштований, дотримується встановлених правил поведінки для засуджених осіб, має ряд заохочень тощо.
Однак, поглибленим та ретельним вивченням матеріалів особової справи встановлено, що відповідно до характеристик, розташованих на 105, 117, 120 аркушах особової справи, ОСОБА_5 зарекомендував себе з негативної сторони, допускав ряд порушень, мав два стягнення, які на даний час погашені у встановленому законом порядку, проте вказані обставини насправді свідчать про відсутність доведеності справжньої сумлінної поведінки засудженого.
В судовому засіданні ОСОБА_5 не надав переконливих пояснень стосовно своїх планів на майбутнє та на думку суду не виявив справжнього прагнення зайняти відповідне гідне місце в суспільстві, що в свою чергу свідчить про відсутність його виправлення у мірі, необхідній для позитивного вирішення питання щодо застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
Таким чином, з урахуванням у тому числі форми вини, за якої ОСОБА_5 вчинявся злочин, усіх зазначених вище обставин, суд прийшов до висновку про недостатність переконливості обставин, викладених у клопотанні захисника ОСОБА_4 , у зв'язку з чим вважає передчасним умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , на підставі чого дане клопотання необхідно відхилити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 107 КК України, ст. 154 КВК України, ст.ст. 371, 372, 376, 532, 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П'ятигори Тетіївського району Київської області, українця, громадянина України, освіти неповної середньої, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 24 березня 2011 року вироком Тетіївського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1