Справа № 2-2841/15
760/3912/15-ц
30 липня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Цісельській А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №56149/07/к від 18.10.2011 року станом на 18.02.2015 року в сумі 17332,90 грн., а також судові витрати.
В позові посилався на те, що 18.10.2011 року між ПАТ АБ «Експрес-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №56149/07/к, на підставі якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі у розмірі 25000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 25% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 18.10.2014 року.
На порушення умов кредитного договору позичальник не виконує зобов'язання по поверненню кредиту, оплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.
В судове засідання представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи згідно з ч. 9 ст. 74 ЦПК України через оголошення про його виклик в судове засідання в газеті «Урядовий кур'єр» від 08.07.2015 року №121.
За таких обставин суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає всебічному розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судом встановлено, що 18.10.2011 року між ПАТ АБ «Експрес-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №56149/07/к, на підставі якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі у розмірі 25000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 25% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 18.10.2014 року.
Відповідно до Кредитного договору відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені Договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі.
Також відповідно до п.6.4 Кредитного договору за невиконання або неналежне виконання будь-якої умови Договору, зазначеної в п.5.2.3 -5.2.7 Договору позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 10% процентів від суми отриманого кредиту за кожен випадок такого невиконання або неналежного виконання.
Так, судом встановлено, що банком умови Кредитного договору було виконано та надано відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 25000,00 грн. В свою чергу, відповідач ОСОБА_1, скориставшись кредитними коштами, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав.
Оскільки у передбачені строки позичальник зобов'язання за Кредитним договором №56149/07/к від 18.10.2011 року належним чином не виконував, тому станом на 18.02.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 17332,90 грн., із яких: 10384,87 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту; 2427,92 грн. - сума прострочених процентів по кредиту; 999,22 грн. - пеня за прострочення строку повернення кредиту; 190,10 грн. - пеня за прострочення строку сплати процентів за користування кредитом; 830,79 грн. - інфляційні нарахування; 2500,00 грн. штрафу у розмірі 10% процентів від суми отриманого кредиту згідно з п.5.2.3 -5.2.7 Договору.
Однак щодо стягнення штрафу за невиконання умов п.5.2.3 -5.2.7 Договору в розмірі 2500,00 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Разом з тим, позивачем не викладено обставин як правових підстав та не надано належних доказів з приводу нарахування штрафу як наслідків невиконання відповідачем умов договору, оскільки не визначена суть цього порушення та момент виникнення такого зобов'язання відповідача, і, звідси, ухилення відповідача від його виконання.
При цьому суд самостійно не може вийти за межі позовних вимог та їх обґрунтування і в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу позову, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором Кредитним договором №56149/07/к від 18.10.2011 року станом на 18.02.2015 року, що складає 14832,90 грн., із яких: 10384,87 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту; 2427,92 грн. - сума прострочених процентів по кредиту; 999,22 грн. - пеня за прострочення строку повернення кредиту; 190,10 грн. - пеня за прострочення строку сплати процентів за користування кредитом; 830,79 грн. - інфляційні нарахування.
Також згідно зі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 551, 611, 625, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» заборгованість за Кредитним договором №56149/07/к від 18.10.2011 року станом на 18.02.2015 року, що складає 14832,90 грн., із яких: 10384,87 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту; 2427,92 грн. - сума прострочених процентів по кредиту; 999,22 грн. - пеня за прострочення строку повернення кредиту; 190,10 грн. - пеня за прострочення строку сплати процентів за користування кредитом; 830,79 грн. - інфляційні нарахування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Експрес-Банк» судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: