Справа № 2-5114/15
760/11473/15-ц
18 червня 2015 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просить стягнути на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 15.08.2011 в розмірі 19226,51 грн. та судові витрати.
Відповідно до ст.ст.119, 120 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
До матеріалів справи доданий розрахунок заборгованості, який завірений представником Сафір Ф.О., однак не містить підпису особи, яка його склала, що відповідальна за дійсні нарахуванням по заборгованості за договором від 15.08.2011.
Частина 5 ст.119 ЦПК України передбачає, що до позовної заяви додається документ, який підтверджує сплату судового збору.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що позов не відповідає зокрема і вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України, оскільки належних доказів сплати позивачем судового збору за пред'явлену позовну вимогу до суду не надано.
В цьому контексті слід зазначити, що згідно із інформаційним листом Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 року №12-6621/11, із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної судової адміністрації України від 16.08.2013 року N 12-4618/13, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.
Отже, після внесення вищевказаних змін залишається ще діючим правило, згідно з яким документ про сплату судового збору має бути підписаний уповноваженою посадовою особою банку, які прийняли платіж або платіжне доручення, і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Таким чином, необхідність підтвердження банківської установи щодо сплати судового збору на платіжному документі своєю печаткою та підписом посадової особи вважається діючим на сьогоднішній день. А зміни щодо оформлення платіжного доручення стосуються лише напису кредитної установи «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)», який раніше окремо скріплювався першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Натомість до позовної заяви додане платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 243,60 грн, в якому не заповнені усі передбачені графи, а саме відсутні зазначення уповноважених посадових осіб керівника та бухгалтера і якої саме установи, належне посвідчення проведення банком платежу.
Тобто, виходячи з положень інформаційного листа, платіжне доручення щодо слати судового збору повинно бути підписане уповноваженою посадовою особою банку (контролером) і скріплене печаткою установи банку, а не підписано невідомої особою (без зазначення ПІБ) та скріплене не печаткою установи банку, а печаткою, дійсною тільки за підписом певної особи без визначення її повноважень діяти від імені установи.
Таким чином, надане платіжне доручення не може вважатися належним та допустимим доказом сплати позивачем судового збору за пред'явлення позовних вимог до ОСОБА_1
Крім того, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен відповідати встановленим ст.119 ЦПК України вимогам.
Так, позовна заява ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підписана 30.05.2015 представником Сафір Ф.О. на підставі копії довіреності №3913-О від 25.10.2012 за підписом Голови правління банку Дубілет О.В. та печаткою банку.
Відповідно до ч.3 ст.42 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
Разом з тим, вказана копія довіреності не завірена належним чином, тобто на ній немає завірчого напису та відбитку печатки банку, що робить неможливим ідентифікувати та встановити повноваження особи, яка назвалась представником позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Досудове врегулювання спору має суттєве значення для розгляду вказаної позовної заяви, оскільки порушує право відповідача на волевиявлення щодо досудового погашення боргу. Тому позивачу необхідно надати до суду докази отримання відповідачем повідомлень про досудове врегулювання спору ( докази відправлення, зворотнє поштове повідомлення).
Зазначені недоліки не дають можливості суду підготувати та розглянути заяву в суді першої інстанції.
Згідно ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог ст.119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Суд вважає за необхідне надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст.119-121, 208, 209 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом усунення недоліків з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О.Козленко