Справа № 2-5239/15
760/11855/15-ц
24 червня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту № 08-038/290 від 07.06.2007 року у розмірі 516090 доларів США, що за курсом НБУ становить 10840972,72 грн. та судовий збір.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має містись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки позивачем не викладені обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він обґрунтовує заявлені вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, в змісті позовної заяви не є викладеними обставини щодо надання відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів за договором кредиту, не зазначено доказів на підтвердження факту їх отримання останнім.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти вимоги та обставини як правові підстави в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, зазначивши, з посиланням на докази в підтвердження кожної обставини на обґрунтування заявлених вимог.
Крім того, позов не відповідає вимогам ч.5 ст. 119 ЦПК України, оскільки належних доказів сплати позивачем судового збору за пред'явлені позовні вимоги до суду не надано.
Згідно із інформаційним листом Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 року №12-6621/11 (зі змінами) та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» документом про сплату судового збору є оригінал платіжного доручення, підписаний уповноваженою посадовою особою банку (контролером) і скріплене печаткою установи банку, із зазначенням прізвища ініціалів такої особи та її посади, з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Натомість до позовної заяви додане платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 3654,00 грн., в якому не заповнені усі передбачені графи, а саме відсутні зазначення уповноважених посадових осіб керівника та бухгалтера і якої саме установи, належне посвідчення проведення банком платежу.
Таким чином, надане платіжне доручення не може вважатися належним та допустимим доказом сплати позивачем судового збору за пред'явлення позовних вимог до ОСОБА_1
Також відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
Так, позовна заява ПАТ «Укрсоцбанк» підписана представником ОСОБА_2 на підставі копії довіреності №02-36/3165 від 04.11.2014 року, яка видана спільно Фінансовим директором ОСОБА_3 та Директором з ризиків Блок управління ризиками ОСОБА_4 на уповноваження ОСОБА_2 на представлення інтересів банку, разом з тим жодних доказів на підтвердження повноважень останніх на видачу довіреностей на представлення інтересів банку суду не надано, що ускладнює обов'язок суду встановити особу представника позивача та його повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: