79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.08.15 Справа№ 914/1898/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Українсько-німецького спільного підприємства "Агро-Поділля", м.Городок Львівської області
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", м.Городок Львівської області
до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м.Київ
за участі у справі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ
за участі у справі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Державної іпотечної установи, м.Київ
про визнання припиненою застави та зобов'язання до вчинення дій.
За участю представників сторін:
від позивача Дашо А.Ю.- представник (довіреність № б/н від 16.05.15р.);
від відповідача-1 Дудяк Р.А. - представник (довіреність № 339 від 14.04.15р.);
від відповідача-2 Заставний Р.А. - представник (довіреність № б/н від 06.05.15р.);
від третьої особи-1 Костюков Д.І. - юрисконсульт (довіреність №09-8841/14 від 03.10.2014р.);
від третьої особи-2 Боков І.О. - представник (довіреність №7273/15/1 від 03.12.2014р.)
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Звукозапис розгляду даної судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Суть спору: Позов заявлено Українсько-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за участі у справі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участі у справі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Державної іпотечної установи про визнання припиненою застави та зобов'язання до вчинення дій.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Представник позивача подав заперечення (вх.№34702/15 від 18.08.2015р.) на відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також клопотання (вх.№35451/15 від 25.08.2015р.) про долучення до матеріалів справи документів перелічених у вказаному клопотанні. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задоволити.
Представник відповідача-1 подав заперечення (вх.№33353/15 від 10.08.2015р.) проти доводів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", заперечення (вх.№33351/15 від 10.08.2015р.) проти доводів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та заперечення (вх.33349/15 від 10.08.2015р.) проти доводів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк". Крім того представником відповідача-1 подано пояснення (вх.№35297/15 від 25.08.2015р.). Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтримав поданий відзив на позовну заяву, зазначив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача-2 подав клопотання (вх.№35287/15) про призначення колегіального розгляду справи у зв'язку із складністю справи. Представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечив.
Представник третьої особи-1 подав пояснення (вх.№35495/15 від 25.08.2015р.), проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у поданому відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи-2 подав пояснення (вх.№35401/15 від 25.08.2015р.), в яких Державна іпотечна установа проти позову заперечує.
Розглянувши клопотання відповідача-2 про призначення колегіального розгляду справи та вивчивши матеріали справи, суд не вбачає підстав передбачених ст.46 ГПК України для її розгляду у колегіальному складі суду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін та третіх осіб, суд -
встановив:
19 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (Позичальник) укладено договір мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 (далі - Кредитний договір).
Згідно п.п.1.1.1, 1.1.2.1.1. Кредитного договору «Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо -«Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених у цьому Договорі, в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 25 000 000,00 євро (Двадцять п'ять мільйонів євро 00 євроцентів) зі сплатою за користування Кредитом 12% (дванадцяти процентів) річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 30 червня 2013 року.
Додатковим договором №3 від 11 вересня 2012 року до Кредитного договору, сторони збільшили максимальний ліміт заборгованості до 34 500 000,00 євро, а додатковим договором №10 від 27 червня 2013 року до Кредитного договору, сторони зменшили максимальний ліміт заборгованості до 19 672 500,55 євро з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 15 серпня 2014 року.
У додатковому договорі №19 від 31 липня 2014 року до Кредитного договору, сторони змінили кінцевий термін погашення заборгованості за Кредитом, відповідно до якого таке погашення має відбутися не пізніше 29 серпня 2014 року включно.
31 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Заставодержатель) та Українсько-німецьким спільним підприємством «Агро-Поділля» (Заставодавець) укладено договір застави №НКЛ-2005469/2/S5.
У подальшому до договору застави були укладені додаткові договори, зокрема, додатковий договір №1 від 11 вересня 2012 року, додатковий договір №2 від 27 червня 2013 року.
З урахуванням згаданих додаткових договорів, пункт 1.1 розділу 1 договору застави викладено в наступній редакції: «В забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (надалі за текстом - «Позичальником») перед Заставодержателем за Договором мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19 липня 2012 року, зі всіма змінами і доповненнями до нього (надалі за текстом - «Кредитний договір»), який укладений Позичальником та Заставодержателем, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 19 672 500,55 євро в строк не пізніше 15 серпня 2014 року включно або в інший термін, зазначений в Кредитному договорі, сплати процентів за користування Кредитом, пені та штрафи (якщо такі будуть) в розмірі, у строки (терміни) та на умовах, визначених у Кредитному договорі та додаткових договорах до Кредитного договору, що можуть бути укладені в майбутньому, відшкодувати витрати Заставодержателя, понесені у зв'язку із невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, Заставодавцем умов цього Договору та зверненням стягнення на Предмет застави, а також відшкодувати інші витрати, передбачені умовами Кредитного договору та цього Договору, Заставодавець передає Заставодержателю обладнання, перелік якого викладено в Додатку №1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною Договору, надалі за текстом Договору - «Предмет застави».
Додатком №1 до Договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року сторони визначили перелік майна, що передане в заставу.
У п.п.1.1.2 п.п.1.1 розділу 1 договору застави визначено, що місцезнаходженням Предмету застави є Україна, Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,7.
Згідно п.п.1.1.3 п.1.1 розділу 1 договору застави, загальна заставна вартість предмету застави за погодженням Сторін становить 41 305 224,00 грн. (надалі за текстом - Заставна вартість).
На підставі вищевказаного договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис від 03.09.2012 року за №12941842 з наступними змінами від 01.11.2012 року; від 15.04.2014 року та від 01.09.2014 року стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31.08.2012 року, який є невід'ємною частиною договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31.08.2012 року.
Українсько-німецьке спільне підприємство «Агро-Поділля» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» лист від 06.03.2015 року, яким відповідач-1 повідомив позивача про припинення зобов'язань ТОВ «Яблуневий Дар» перед ПАТ «Дельта Банк» згідно Договору мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19 липня 2012 року.
Листом від 28.04.2015 року № №28/04, позивач повідомив відповідача-1 про необхідність звернутися до обтяжувала Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави згідно договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31.08.2012 року і виключення її з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. У відповідь на вищезазначений лист відповідач-1 відмовився звертатися з письмовою вимогою до відповідача-2, про що свідчить відповідь відповідача-1 позивачу, яка викладена у листі від 05.05.2015р. Проте, позивач вважає, що саме відповідач-1 повинен був звертатися з письмовою вимогою до відповідача-2 про подачу реєстратору заяви про припинення застави.
Разом з тим, у листі від 05.05.2015р. № 05/05 відповідач-1 підтверджує припинення зобов'язань перед ПАТ «Дельта Банк» згідно Договору мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19 липня 2012 року щодо сплати основної суми боргу та нарахованих процентів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Зважаючи на те, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», як позичальника, є припиненими перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», як кредитором, за договором мультивалютної кредитної лінії
№НКЛ-2005469/2 від 19 липня 2012 року, позивач вважає, що припиненою вважається і застава згідно договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від « 31» серпня 2012 року.
Враховуючи лист відповідача-1 від 06.03.2015 року про припинення зобов'язань ТОВ «Яблуневий Дар» перед ПАТ «Дельта Банк» згідно договору мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19 липня 2012 року, позивач самостійно звернувся до відповідача-2 ПАТ «Дельта Банк» з листом від 20.03.2015 року про звільнення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна предмета застави згідно договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31.08.2012 року.
ПАТ «Дельта Банк» листом № 2/39-17/776 від 07.04.2015 року «Щодо заяви про припинення застави та звільнення предмету застави» проінформував позивача, що банк не визнав припинення зобов'язань ТОВ «Яблуневий Дар» перед ПАТ «Дельта Банк» за Договором кредитної лінії, тому, як зазначив у листі відповідач-2, застава згідно договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31.08.2012 року не є припиненою.
З огляду на викладене, позивач просить:
1. Визнати припиненою заставу (право застави) згідно Договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року (з усіма наступними змінами та доповненнями), укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» як Заставодержателем, та Українсько-німецьким спільним підприємством «Агро-Поділля» як Заставодавцем.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження, зокрема, у п'ятиденний строк з моменту припинення застави (права застави) згідно договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року, звернутися до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно Договору застави №НКЛ- 2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року і виключення застави (права застави) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис від 03 вересня 2012 року за №12941842 з наступними змінами від 01 листопада 2012 року; від 15 квітня 2014 року та від 01 вересня 2014 року).
3. Припинити обтяження і вилучити (виключити) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 03 вересня 2012 року за №12941842 з наступними змінами від 01 листопада 2012 року, від 15 квітня 2014 року та від 01 вересня 2014 року стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року, який є невід'ємною частиною цього договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року. Загальна заставна вартість Предмету застави за погодженням Сторін становить 41 305 224,00 грн. Місцезнаходження предмету застави: Україна, Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,7.
Судом встановлено, що 06 лютого 2015 року ПАТ «Дельта Банк» відправив на адресу ТОВ «Яблуневий Дар» претензію на суму 11 203 550,41 євро, з яких: сума заборгованості за Кредитом - 11 072 500,55 євро; сума заборгованості за нарахованими процентами - 131049,86 євро.
Як зазначено у претензії, у разі несплати ТОВ «Яблуневий Дар» заборгованості у визначеному в цій претензії розмірі у тридцятиденний строк, Кредитор розпочне процедуру звернення стягнення на предмети застави згідно Договору застави транспортних засобів №НКЛ-2005469/2/S3 від 26 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. 26.07.2012 р., зареєстрованого в реєстрі за №1778, Договору застави №НКЛ-2005469/2/S2 від 19.07.2012 року, Договору застави №НКЛ-2005469/2/S4 від 31 серпня 2012 року, Договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року, Договору застави №НКЛ-2005469/2/S7 від 14 листопада 2012 року, Договору застави №НКЛ-2005469/2/S8 від 16 листопада 2012 року, шляхом звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави або до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на майно, що є предметом договорів застави.
Судом також встановлено, що 04.08.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Сергійчуком Євгеном Васильовичем укладено договір № №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях. Відповідно до п.1.2. договору, сума вкладу складає 88 570 939,47 грн.
05 серпня 2014 року між ТОВ «Яблуневий Дар» як новим кредитором, та Сергійчуком Євгеном Васильовичем як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу.
З вищенаведеного договору вбачається, що первісний кредитор Сергійчук Є.В. відступає новому кредитору ТОВ «Яблуневий Дар» права вимоги до боржника ПАТ «Дельта Банк» за депозитним договором, а саме: право вимагати виплати частини вкладу за договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04 серпня 2014 року у розмірі 86 450 912,53 грн.
У листопаді 2014р. ТОВ «Яблуневий Дар» як Новий Кредитор направив на адресу ПАТ «Дельта Банк» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні і заяву про дострокове відкликання частини вкладу за Договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04 серпня 2014 року в сумі 86 450 912,53 грн. з проханням перерахувати наведену суму у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ «Яблуневий Дар». Докази відправлення містяться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2014 року ТОВ «Яблуневий Дар» направив на адресу ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у якій, покликаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 05 серпня 2014 року, вказав про:припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ «Яблуневий Дар» Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» частини заборгованості за Договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012 року у розмірі 4 599 700,59 євро та припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь ТОВ «Яблуневий Дар» частини заборгованості за Договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04.08.2014 року в розмірі 86 450 912,53 грн. Докази відправлення вказаної заяви містяться в матеріалах справи.
Також з матеріалів справи судом встановлено, що заявою про зарахування зустрічних вимог №1 від 09 лютого 2015 року, ТОВ «Яблуневий Дар» заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму заборгованості у розмірі 6 472 799,96 євро. При цьому, як зазначено у заяві, ТОВ «Яблуневий Дар» є кредитором ПАТ «Дельта Банк» за наступними документарними інструментами, строк виконання за якими на дату складення вищезазначеної заяви, настав, а саме: 1) Безвідкличний резервний акредитив LС/SB/016/042014 на суму 249 890,48 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ, Іпс. (далі - «СРSІТ»); 2) Безвідкличний акредитив №LС/ІМ/12/112013 на суму 4 999 280,00 доларів США, виданий Банком на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (Cargill Financial Services International Inc.); 3) Безвідкличний акредитив №LС/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ. Докази надіслання вказаної заяви містяться в матеріалах справи.
З вищезазначеної заяви вбачається, що права вимоги за Акредитивом, зазначеним у п.1 вище, були передані ТОВ «Яблуневий дар» на підставі Договору відступлення прав вимоги №АА4 від 05 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ «Яблуневий дар» та СFSІТ, Права вимоги за Акредитивами, переліченими у пп. 2-3 вище, були передані ТОВ «Яблуневий дар» на підставі Договору відступлення прав вимоги №АА5 від 05 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ «Яблуневий дар» та СFSІТ. Вищезазначені акредитиви містяться в матеріалах справи, разом з тим, видача таких акредитивів не заперечується ПАТ «Дельта Банк» у листі від 12.02.2014р. № 2/39-17/1 «Щодо заяв про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1, № 2, № 3 від 09.02.2015р.».
На підставі наведеного вище, ТОВ «Яблуневий дар» заявило про: 1) Припинення в повному обсязі зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за Договором мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19 липня 2012 року у розмірі 6 472 799,96 євро, та 2) Припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» заборгованості на загальну суму 7 301 318,35 доларів США (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складало 6 472 799,96 євро) за наступними акредитивами: 1) безвідкличний резервний акредитив №LС/SB/016/042014 на суму 249 890,48 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь СFSГТ, Іпс, (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 221 534,11 євро); 2) безвідкличний акредитив №LC/ІМ/12/112013 на суму 4 999 280,00 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк. (Cargill Financial Services International Inc), що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 4 431 985,82 євро; 3) безвідкличний акредитив №LC/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь СFSІТ (в частині вимог на суму 2 052 147, 87 доларів США), що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 1 819 280,03 євро), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
Судом встановлено, що 06.05.2014р. між ПАТ "Дельта Банк» та Кисельовим Іваном Вікторовичем укладено договір № №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» у доларах США.
Відповідно до п.1.2. вказаного договору, сума вкладу складає 1 344 005,00 доларів США.
03 серпня 2014 року між ТОВ «Яблуневий Дар» як Новим Кредитором, та Кисельовим Іваном Вікторовичем як Первісним Кредитором укладено Договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу.
З вищезазначеного договору вбачається, що Первісний Кредитор Кисельов І.В. відступає Новому Кредитору ТОВ «Яблуневий Дар» право вимагати від Боржника ПАТ «Дельта Банк» виплати частини вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року у розмірі 575 750,84 доларів США.
ТОВ «Яблуневий Дар» як Новий Кредитор, і Кисельов І.В. як Первісний Кредитор, відправили Боржнику ПАТ «Дельта Банк» повідомлення від 20.02.2015р. про заміну кредитора у зобов'язанні на частину банківського вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року у розмірі 575 750,84 доларів США, підписане обома сторонами. Також, ТОВ «Яблуневий Дар» відправив на адресу ПАТ «Дельта Банк» заяву від 20.02.2015р. про дострокове відкликання частини вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року в сумі 575 750,84 доларів США з вимогою у триденний термін перерахувати зазначену суму на банківський рахунок ТОВ «Яблуневий Дар». Докази відправлення повідомлення та заяви містяться у матеріалах справи.
Як встановлено з матеріалів справи, 27 лютого 2015 року ТОВ «Яблуневий Дар» оформив на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій посилається на вищезазначений договір відступлення прав вимоги за Договором банківського вкладу від « 03» серпня 2014 року.
Таким чином, як зазначено у відзиві відповідача-1, ним було погашено решту суми заборгованості по договору мультивалютної кредитної лінії № НКЛ - 2005469/2 від 19.07.2012р.
Разом з тим, у запереченні відповідача-1 (вх. 33353/15 від 10.08.2015р.) проти доводів ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Яблуневий дар зазначає, що враховуючи заяву про зарахування
зустрічних однорідних вимог від 02.12.2014р., починаючи з 02.12.2014р. тіло кредиту зменшилося на 4 599 700,59 євро, відтак враховуючи періоди нарахування відсотків, різниця у нарахованих відсотках складає 128 287,52 євро, і дана обставина ПАТ «Дельта Банк» при нарахуванні відсотків врахована не була.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерного товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерного товаристві «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно.
В судових засіданнях відповідач-2 проти позову заперечив з відстав наведених у відзиві на позову заяву. Також треті особи подали свої пояснення по суті спору, в яких просили у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (частина друга статті 601 ЦК України).
19 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (Позичальник) укладено договір мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 (далі - Кредитний договір).
Як встановлено судом, 06 лютого 2015 року ПАТ «Дельта Банк» відправив на адресу ТОВ «Яблуневий Дар» претензію на суму 11 203 550,41 євро, з яких: сума заборгованості за Кредитом - 11 072 500,55 євро; сума заборгованості за нарахованими процентами - 131049,86 євро.
04.08.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Сергійчуком Євгеном Васильовичем укладено договір № №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях. Відповідно до п.1.2. договору, сума вкладу складає 88 570 939,47 грн.
05 серпня 2014 року між ТОВ «Яблуневий Дар» як новим кредитором, та Сергійчуком Євгеном Васильовичем як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав
вимоги за договором банківського вкладу.
З вищенаведеного договору вбачається, що первісний кредитор Сергійчук Є.В. відступає новому кредитору ТОВ «Яблуневий Дар» права вимоги до боржника ПАТ «Дельта Банк» за депозитним договором, а саме: право вимагати виплати частини вкладу за договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04 серпня 2014 року у розмірі 86 450 912,53 грн.
У листопаді 2014р. ТОВ «Яблуневий Дар» як Новий Кредитор направив на адресу ПАТ «Дельта Банк» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні і заяву про дострокове відкликання частини вкладу за Договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04 серпня 2014 року в сумі 86 450 912,53 грн. з проханням перерахувати наведену суму у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ «Яблуневий Дар». Докази відправлення містяться в матеріалах справи.
02 грудня 2014 року ТОВ «Яблуневий Дар» направив на адресу ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, у якій, покликаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 05 серпня 2014 року, вказав про:припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ «Яблуневий Дар» Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» частини заборгованості за Договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012 року у розмірі 4 599 700,59 євро та припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь ТОВ «Яблуневий Дар» частини заборгованості за Договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04.08.2014 року в розмірі 86 450 912,53 грн. Докази відправлення вказаної заяви містяться в матеріалах справи.
У відзиві на позов відповідач-2 зазначає, що вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог не можуть бути зустрічними, оскільки відповідно до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», про які зазначено у п. п. 1.1. та 2.6. №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04.08.2014 року, вкладник не може здійснювати відступлення третім особам права вимоги за договором банківського вкладу без згоди банку. З огляду на це, банк стверджує, що договір відступлення прав вимоги від 05.08.2014р. за договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04 серпня 2014 року є недійсним.
Проте, суд не погоджується з доводами відповідача-2, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували про ознайомлення Сергійчуком Є.В. з такими правилами.
Згідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у п. 2.6. Договору №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04.08.2014 року, всі відносини сторін, що виникають за цим договором і не врегульовані ним, регулюються відповідно до Правил та чинного законодавства України. Проте, доказів того, що саме про Правила які відповідач-2 зазначає у відзиві йдеться у п.2.6. вказаного договору, і що саме ці правила розумів Сергійчук Є.В. підписуючи договір банківського вкладу, матеріали справи не містять. Разом з тим, у вказаному договорі банківського вкладу відсутня умова про обов'язок вкладника отримувати згоду банку на відступлення прав вимоги. Інших доказів недійсності договору відступлення прав вимоги від 05.08.2014р. відповідачем-2 надано не було.
Твердження відповідача-2, що жодного доказу щодо переходу права вимоги Сергійчука Є.В до ТОВ «Яблуневий Дар» у вигляді договору про відступлення прав вимоги від 05.08.2014р. банку надано не було, спростовується наступним.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора
прав у зобов'язанні.
Зі змісту листа від 12.02.2015р. № 2/39-17/1 адресованого відповідачем-2 відповідачу-1 вбачається, що відповідач-2 звернув увагу про відсутність доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язаннях, проте вимоги надати такі докази з метою проведення зарахування зустрічних однорідних вимог не виставляв, Водночас, з вказаного листа та матеріалів справи вбачається, що відсутність доказів переходу прав вимоги не є єдиною підставою невизнання зарахування зустрічних однорідних вимог.
Слід зазначити, що зі змісту ст.517 ЦК України у нового кредитора не виникає обов'язку разом з повідомленням про заміну кредитора чи з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій також міститься повідомлення про заміну кредитора, надати докази переходу прав у зобов'язаннях поки цього не вимагатиме боржник з метою виконання свого обов'язку новому кредиторові.
Твердження відповідача-2 про те, що відповідач-1 повинен був спочатку надати докази переходу до нього прав вимоги, а потім вимагати зарахування зустрічних однорідних вимог, не відповідає приписам статті 517 ЦК України, оскільки таке може мати місце лише за умови використання відповідачем-2 права не виконувати свого обов'язку відповідачу-1 до надання таких доказів.
У відзиві ПАТ «Дельта Банк» зазначає, що за договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04.08.2014 року, не виникають грошові вимоги безпосередньо до банку, оскільки банк не є власником грошових коштів на рахунках клієнта, а здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів і не є набувачем цих коштів. Зі змісту пояснень вбачається, що такі грошові вимоги не можуть бути предметом зарахування згідно ст.601 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.1058 та ч.1 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Отже, фізична або юридична особа, яка внесла кошти на депозит в установі банку, є кредитором банку з майновими вимогами щодо одержання відсотків або іншого доходу, обумовленого договором банківського вкладу, за користування банком грошовими коштами вкладника, а також повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору банківського вкладу або на першу вимогу вкладника. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, у справі № 910/18154/14.
Як встановлено вище, Сергійчук Є.В. відступив право вимагати виплати частини вкладу за договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04 серпня 2014 року у розмірі 86 450 912,53 грн. ТОВ «Яблуневий Дар», відповідно кредитором банку з майновими вимогами на вказану частину вкладу став відповідач-1, і у зв'язку зі звернення останнього до відповідача-2 з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, такі вимоги підлягають зарахуванню.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача-2, що вимоги за кредитним договором та договором банківського вкладу не є однорідними та не можуть бути погашені зарахуванням, оскільки дані вимоги стосуються передачі речей одного роду, тобто грошей.
Стосовно строку виконання зобов'язань за договором №002-09509-040814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для Друга) у гривнях від 04 серпня 2014 року в якому строк повернення вкладу встановлений по 09.08.2015р., який на момент відступлення права вимоги 05.08.2014р. ще не наступив, про що зазначає відповідач-2, суд звертає увагу, що відповідно до п.1.11. вказаного договору, вкладник має право достроково зняти частину вкладу чи
припинити дію договору, що кореспондується з частиною 2 статті 1060 ЦК України яка передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
На твердження Державної іпотечної установи про те, що сума зарахування є меншою ніж сума заборгованості по кредиту, суд звертає увагу, що враховуючи заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.12.2014р., починаючи з 02.12.2014р. тіло кредиту зменшилося на 4 599 700,59 євро, проте при нарахуванні відсотків по кредиту даної обставини враховано не було. Відповідачем-2 не надано обґрунтованого конррозрахунку з урахуванням вищенаведених обставин.
Як встановлено судом, заявою про зарахування зустрічних вимог №1 від 09 лютого 2015 року, ТОВ «Яблуневий Дар» заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму заборгованості у розмірі 6 472 799,96 євро. При цьому, як зазначено у заяві, ТОВ «Яблуневий Дар» є кредитором ПАТ «Дельта Банк» за наступними документарними інструментами, строк виконання за якими на дату складення вищезазначеної заяви, настав, а саме: 1) Безвідкличний резервний акредитив LС/SB/016/042014 на суму 249 890,48 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ, Іпс. (далі - «СРSІТ»); 2) Безвідкличний акредитив №LС/ІМ/12/112013 на суму 4 999 280,00 доларів США, виданий Банком на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (Cargill Financial Services International Inc.); 3) Безвідкличний акредитив №LС/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США, виданий Банком на користь СFSІТ. Докази надіслання вказаної заяви містяться в матеріалах справи.
З вищезазначеної заяви вбачається, що права вимоги за Акредитивом, зазначеним у п.1 вище, були передані ТОВ «Яблуневий дар» на підставі Договору відступлення прав вимоги №АА4 від 05 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ «Яблуневий дар» та СFSІТ, Права вимоги за Акредитивами, переліченими у пп. 2-3 вище, були передані ТОВ «Яблуневий дар» на підставі Договору відступлення прав вимоги №АА5 від 05 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ «Яблуневий дар» та СFSІТ. Вищезазначені акредитиви містяться в матеріалах справи, разом з тим, видача таких акредитивів не заперечується ПАТ «Дельта Банк» у листі від 12.02.2014р. № 2/39-17/1 «Щодо заяв про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 1, № 2, № 3 від 09.02.2015р.»
На підставі наведеного вище, ТОВ «Яблуневий дар» заявило про: 1) Припинення в повному обсязі зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за Договором мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19 липня 2012 року у розмірі 6 472 799,96 євро, та 2) Припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» заборгованості на загальну суму 7 301 318,35 доларів США (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складало 6 472 799,99 євро) за наступними акредитивами: 1) безвідкличний резервний акредитив №LС/SB/016/042014 на суму 249 890,48 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь СFSIТ, Іпс, (що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 221 534,11 євро); 2) безвідкличний акредитив №LC/ІМ/12/112013 на суму 4 999 280,00 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк. (Cargill Financial Services International Inc), що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 4 431 985,82 євро; 3) безвідкличний акредитив №LC/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390,00 доларів США, виданий Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь СFSІТ (в частині вимог на суму 2 052 147, 87 доларів США), що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 1 819 280,03 євро), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.1088 ЦК України, при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Статтею 1093 ЦК України визначено, що у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.
27.07.2015р. ТОВ «Яблуневий Дар» клопотанням про подання доказів долучило до матеріалів справи повідомлення про відкриття та зміни до вищезазначених акредитивів виданих ПАТ «Дельта Банк» на користь СFSІТ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
ПАТ «Дельта Банк» у відзиві зазначає, що слід звернути увагу, що відступлення права вимоги здійснено за акредитивами відкритими на користь СFSІТ. Проте, суд звертає увагу, що право вимоги за акредитивами перейшли до ТОВ «Яблуневий Дар» на підставі вищезазначених договорів відступлення прав вимоги.
Доводи відповідача-2 про те, що у СFSІТ відсутні будь-які права вимоги до банку про проведення платежів за акредитивами, спростовуються долученими відповідачем-1 до матеріалів справи повідомленнями про відкриття та зміни до акредитивів та приписами ст. 1093 ЦК України з якої вбачається, що банк зобов'язується провести платіж на умовах визначених акредитивом на користь одержувача грошових коштів бенефіціара, яким до моменту відступлення прав вимоги на користь ТОВ «Яблуневий Дар», був СFSІТ.
На твердження відповідача-2 про те, що строк виконання вимог за акредитивами не настав та невідомо чи настане, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. «b» ст. 14 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати (UCP-600) від 01.07.2007р., виконуючий банк, діючи відповідно до свого призначення, підтверджувальний банк, якщо такий є, та банк емітент повинні мати максимум п'ять банківських днів, що йдуть за днем представлення документів, для визначення того, чи є представлення належним. Цей строк не скорочує або яким-небудь іншим чином не зачіпає, на дату або після терміну представлення, будь-який строк позовної давності або останній строк представлення документів. Пунктом «b» ст. 14 Правил встановлено, якщо банк емітент визначає, що представлення документів є неналежним, він може на власний розсуд зв'язатися з наказодавцем акредитиву з питання усунення розбіжностей. Це, проте, не має виходити за рамки терміну, згаданого в пункті «b» статті 14.
Відповідач-1 зазначає у поясненнях, що ПАТ «Дельта Банк» не подав будь-яких заперечень у 5-денний термін щодо емітованих акредитивів, і в матеріалах справи відсутні докази наявності таких заперечень, відтак, суд погоджується з доводами відповідача-1, що представлення документів згідно вищезазначених правил є належним.
Що стосується тверджень відповідача-2, що в заяві № 1 від 09.02.2015р. зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач-1 посилається на крос курс, проте кредитний договір (п.3.2.6.2.) передбачає курс іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку, а відтак такі вимоги не є однорідними, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень відповідача-1, останній використав крос-курс євро/Долар США Міжнародної інформаційної агенції «Bloomberg», тобто величину, більшу від нижньої межі і меншу від вищої межі крос-курсу євро/Долар США станом на 09 лютого 2015 року.
Таким чином, 6 472 799,96 євро х 1,128 = 7 301 318,35 доларів США.
Протягом строку розгляду справи відповідачем-2 не наведено суду обгрунтованих заперечень з приводу вказаного розрахунку, не подано власного контррозрахунку, відтак доводи відповідача-2 з цього приводу судом відхиляються як необгрунтовані.
Разом з тим, пункт 3.2.6.2. мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19 липня 2012 року визначає порядок списання та конвертації коштів кредитором з будь-якого рахунку позичальника у ПАТ «Дельта Банк», у випадку, якщо валюта списаних коштів не співпадає з валютою фактичної заборгованості. Проте, в контексті ст. 1093 ЦК України, зарахування зустрічних однорідних вимог на умовах визначених у заяві про зарахування зустрічних вимог №1 від 09 лютого 2015 року, тобто з використанням акредитиву, не може розцінюватись як списання коштів з будь-якого рахунку позичальника ТОВ «Яблуневий Дар» на підставі вищезазначеного кредитного договору.
Покликання відповідача-2 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на частину п'яту статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, суд відхиляє як безпідставні з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно. В той же час, останню з трьох заяв про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог відповідач-1 надіслав на адресу ПАТ «Дельта Банк» 27.02.2015р., тобто до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк».
Відтак обмеження щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, встановлені частиною п'ятою статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в даному випадку не застосовуються.
Аналогічної позиції дотримується також і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 04.03.2015р. у справі №910/11117/14.
Судом встановлено, що 06.05.2014р. між ПАТ "Дельта Банк» та Кисельовим Іваном Вікторовичем укладено договір № №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» у доларах США.
Відповідно до п.1.2. вказаного договору, сума вкладу складає 1 344 005,00 доларів США.
03 серпня 2014 року між ТОВ «Яблуневий Дар» як Новим Кредитором, та Кисельовим Іваном Вікторовичем як Первісним Кредитором укладено Договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу.
З вищезазначеного договору вбачається, що Первісний Кредитор Кисельов І.В. відступає Новому Кредитору ТОВ «Яблуневий Дар» право вимагати від Боржника ПАТ «Дельта Банк» виплати частини вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року у розмірі 575 750,84 доларів США.
ТОВ «Яблуневий Дар» як Новий Кредитор, і Кисельов І.В. як Первісний Кредитор, відправили Боржнику ПАТ «Дельта Банк» повідомлення від 20.02.2015р. про заміну кредитора у зобов'язанні на частину банківського вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року у розмірі 575 750,84 доларів США, підписане обома сторонами. Також, ТОВ «Яблуневий Дар» відправив на адресу ПАТ «Дельта Банк» заяву від 20.02.2015р. про дострокове відкликання частини вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року в сумі 575 750,84 доларів США з вимогою у триденний термін
перерахувати зазначену суму на банківський рахунок ТОВ «Яблуневий Дар». Докази відправлення повідомлення та заяви містяться у матеріалах справи.
Як встановлено з матеріалів справи, 27 лютого 2015 року ТОВ «Яблуневий Дар» оформив на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій посилається на вищезазначений договір відступлення прав вимоги за Договором банківського вкладу від 03 серпня 2014 року.
Таким чином, ТОВ «Яблуневий Дар» було погашено решту заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» по договору мультивалютної кредитної лінії № НКЛ - 2005469/2 від 19.07.2012р.
Юридичним наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статей 598, 601 ЦК України є припинення зобов'язання.
Таким чином з моменту зарахування зустрічних однорідних вимог, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
В силу приписів ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернуто стягнення.
Згідно п.3, 4 ст. 577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно абзацу першого статті 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
В той же час, в силу вимог пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України, ст.28 Закону України «Про заставу», п.3.2 договору застави право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що як тіло кредиту, так і проценти, нараховані на тіло кредиту, є повністю погашеними ТОВ «Яблуневий Дар» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак вважається припиненим і додаткове (акцесорне) зобов'язання за договором застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31.08.2012р.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.
Звертаючись до суду з позовом про визнання застави припиненою на підставі частини першої статті 593 ЦК України, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, позивач посилався на невизнання банком зазначеного факту.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
Згідно з положенням частини першої статті 593 ЦК України припинення права застави у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, презюмується.
Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання застави такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.
Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12 - 15, 20 ЦК України) слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права заставодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015р. у справі №6-243 цс14.
Згідно статті 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади.
До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 5 статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Враховуючи вищенаведене, позовна вимога в частині припинення обтяження та вилучення внесеного до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 03.09.2012р. за № 12941842 стосовно об'єкта обтяження, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Розглянувши позовну вимогу позивача до відповідача-1, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за
відшкодування завданих збитків.
З огляду на викладене, позивачем не доведено порушення його прав відповідачем-1 враховуючи ту обставину, що позивач не був позбавлений права самостійно звернутися до відповідача-2 з вимогою подати до реєстратора заяву про припинення застави та виключення з Державного реєстру відповідний запис. Разом з тим, позивач не навів правового обґрунтування, на підставі чого у відповідача-1 виник такий обов'язок, враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач-1 є позичальником, а не власником і заставодавцем переданого в заставу майна.
Відтак, суд вважає вказану вимогу позивача необґрунтованою і безпідставною, а тому відмовляє в її задоволенні.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Спір стосовно задоволених вимог виник з вини відповідача-2 по справі, відтак судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача-2.
З огляду на те, що спір стосовно заявленої вимоги до відповідача-1 виник з вини позивача по справі, судові витрати по розгляду справи в цій частині відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати припиненою заставу згідно договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" як заставодержателем та Українсько-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля" як заставодавцем.
3. Припинити обтяження і вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 03 вересня 2012 року за №12941842 з наступними змінами від 01 листопада 2012 року; від 15 квітня 2014 року та від 01 вересня 2014 року стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року, який є невід'ємною частиною договору застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31 серпня 2012 року. Загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 41 305 224,00 грн. Місцезнаходження предмету застави: Україна, Хмельницька область, смт.Нова Ушиця, вул. Гагаріна,7.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133 м.Київ, вул.Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) на користь Українсько-німецького спільного підприємства "Агро-Поділля" (81500 Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Авіаційна, буд.119, кв.28, ідентифікаційний код 14300622) 2 436,00 грн. судового збору.
6. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 31.08.2015р.
Суддя Петрашко М.М.