Справа № 2-з-58/15
760/11219/15-ц
15 червня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-
Заявники звернулась з заявою, в якій просять витребувати у Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з провадження №6-17641ск14 завірену належним чином копію касаційної скарги ОСОБА_3 на заочне рішення №1013/8802/12-ц Ірпінського міського суду від 05.12.2013 року й ухвалу Апеляційного суду Київської області за її місцем знаходження і зобов'язати передати цю копію касаційної скарги ОСОБА_2 та надати ОСОБА_2, ОСОБА_1 та/або уповноваженому представнику у приміщенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ тимчасовий доступ до документів провадження №6-17641ск14 для огляду, вивчення змісту касаційної скарги ОСОБА_3 на заочне рішення №1013/8802/12-ц Ірпінського міського суду від 05.12.2013 року й ухвалу Апеляційного суду Київської області за її місцем знаходження для її копіювання.
Згідно зі ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Разом з тим, заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви є процесуальним документом, в якому відповідно до вимог ст. 134 ЦПК України має бути зазначено: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.
Крім того, згідно ч.2 ст.134 ЦПК України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки встановлені ст.121 цього кодексу України.
Так, заявники, звертаючись із заявою, мотивують вимоги тим, що докази необхідно забезпечити з метою зберегти фактичні дані необхідні для реалізації їй права на відшкодування завданих їхнім сином збитків.
Разом з тим, вивченням матеріалів заяви про витребування доказів встановлено, що заявниками у відповідності до вимог ст. 134 ЦПК України не зазначена справа і навіть відповідач, для якої потрібні ці докази та з якою метою потрібно їх забезпечити саме у вказаний заявниками спосіб, зокрема шляхом тимчасового доступу до документів, порядок та підстави надання якого визначено правилами КПК України.
Крім того, заявниками не визначено, яким чином не ознайомлення з матеріалами касаційної скарги у відкритті касаційного провадження за якою було відмовлено, перешкоджає їм реалізувати право захисту їх інтересів до суду з відповідним позовом та які створює правові наслідки, не доведено факт неможливості або ускладненості витребування потрібних доказів в ході судового розгляду справи в порядку ст.137 ЦПК України.
Також слід зазначити, що згідно з ч.2 ст.31 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених ст.27 цього ж Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду змінити підставу та предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.
При цьому витребування вказаної інформації не є за змістом ст.ст. 133-134 ЦПК України забезпеченням доказів, тобто вжиттям судом термінових заходів щодо закріплення фактичних даних, подання яких згодом може стати утрудненим чи неможливим через їх знищення або пошкодження, щоб в подальшому при розгляді справи використати їх як докази певних обставин у справі.
Таким чином, заявниками відповідно до вимог ст. 134 ЦПК України не визначена необхідність забезпечення доказів та не доведено факт неможливості або ускладненості витребування потрібних доказів в ході судового розгляду справи в порядку ст.137 ЦПК України.
Крім того, заява не відповідає вимогам ч.1 ст.133 ЦПК України, оскільки заявниками не додано документ про сплату судового збору, а надана копія квитанції про сплату судового збору за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 не є належним доказом сплати судового збору за подання заяви ОСОБА_2, ОСОБА_1про забезпечення доказів в порядку ст. 133-134 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 119 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення доказів до подання позовної заяви залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання заявницею ухвали, шляхом виконання вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: