Справа № 2-3079/15
760/4729/15-ц
10 квітня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, податкова інспекція в Солом'янському районі м. Києва, Київська міська державна адміністрація, Державна податкова адміністрація м. Києва, про захист права власності,-
Представник позивача 10.03.2015 року звернувся з позовною заявою, в якій просив захистити право власності позивача шляхом зняття заборон (арештів) на його ? частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1.
Вивченням матеріалів позовної заяви було встановлено, що вона не відповідала вимогам ст.119 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.03.2015 року позивачу був наданий строк, який не міг перевищувати 5 днів з дня отримання копії ухвали, для виправлення недоліків.
06.04.2015 року на виконання вимог ухвали представник позивача надав позовну заяву в новій редакції, в якій просив захистити право власності позивача шляхом зняття заборон (арештів) на частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, які були накладені ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві, а саме постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 7142870 від 17.04.2008 року та ВП № 21279651 від 10.09.2010 року, які відповідно зареєстровані в державних реєстрах: Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вказані обтяження були накладені при примусовому виконанні вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 31.03.2010 року по кримінальній справі №1-128/2010, яким позивача було засуджено до позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 постанови № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (стаття 17), ГПК України (статті 1, 12), КПК України або КУпАП віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Разом з тим, органи державної виконавчої служби є суб'єктами владних повноважень, а тому до адміністративної юрисдикції належать справи, в яких оскаржуються й інші рішення, дії чи бездіяльність зазначених органів.
Статтею 539 КПК України визначено що питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Проте, не встановлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС при виконанні вироків, а тому відповідно до статті 181 КАС такі справи підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що між сторонами за даним позовом відсутній спір про право цивільне, а позивачем фактично оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень - державного виконавця щодо зняття заборон (арештів), накладених в рамках примусового виконання вироку суду в частині конфіскації майна засудженого за даним вироком позивача по справі, тому заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства і у відкритті провадження слід відмовити.
Крім того, відповідно до ст.7 ЗУ «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню сплачений ним судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 122 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, податкова інспекція в Солом'янському районі м. Києва, Київська міська державна адміністрація, Державна податкова адміністрація м. Києва, про захист права власності.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн., сплачений згідно з квитанцією від 10.03.2015 року на р/р 31212206700010.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: