Справа № 752/5995/15-к
Провадження №: 1-кп/752/467/15
25.08.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015100010001348 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вороновиця, Вінницького р-ну, Вінницької обл., українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює охоронцем в ПП «Білла Україна», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 121 КК України
за участю:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3
12.02.2015 приблизно о 00 годині 30 хвилин, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник на ґрунті ревнощів, ОСОБА_3 , діючи умисно та протиправно, наніс три удари кулаком своєї правої руки в область голови останньої, а саме: в лобну ділянку справа, в ділянку носа та в ділянку правого кута нижньої щелепи з правою половиною шиї, чим спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 , від яких остання впала на підлогу та втратила свідомість, а через деякий час перестала подавати ознаки життя. Після чого ОСОБА_3 викликав працівників швидкої медичної допомоги, які по приїзду, а саме о 00 год. 55 хв. констатували біологічну смерть останньої.
Згідно висновку Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 463 від 18.03.2015, при розтині трупа ОСОБА_7 , виявлені ушкодження: а) синці блідо-блакитного кольору, які розташувалися - на обличчі в ділянці правого лобного бугра; на переніссі; синець в ділянці кута нижньої щелепи справа, з внутрішньо шкірними крововиливами навколо нього; садно на лівому передпліччі, б) застарілі синці жовто-зеленого кольору на кінцівках. Дані тілесні ушкодження мають ознаки легкого тілесного ушкодження.
Крім того, при розтині трупа ОСОБА_7 виявлено поширений внутрішньочерепний крововилив в товщину та під м'які оболонки мозку; рідкі крововиливи у мозкові шлуночки та в Сільвієв водогін, із згортками крові; набряк-набубнявіння головного мозку з дислокацією стволових та базальних структур мозку із вклиненням мигдалин мозочка в потиличний отвір, та вклиненням внутрішнього краю правої скроневої частки під намет мозочка.
Згідно висновку Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 463 від 18.03.2015- смерть ОСОБА_7 настала в результаті внутрішньочерепної травми, з травматичними крововиливами під в м'які оболонки та в шлуночки мозку, з набряком-набубнявінням тканини головного мозку, з дислокацією стволових та базальних структур мозку та вклиненням мигдалин мозочка в потиличний отвір і під намет мозочка. Цей комплекс ушкодження на голові з внутрішньочерепними крововиливами має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, а самі по собі крововиливи із згортками крові у шлуночки головного мозку мають неминучий летальний кінець при звичайній течії травми.
ОСОБА_7 померла на місці події 12.02.2015.
Тобто, ОСОБА_3 визнається винним за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.
Обвинувачений ОСОБА_3 після роз'яснення йому обвинувачення, повністю визнав вищенаведені обставини і пояснив, що зі своєю дружиною проживає 15 років. За час проживання із своєю дружиною від сусідів постійно дізнавався, що його дружина зустрічається з іншими чоловіками та йому зраджує. 11.02.2015 приблизно о 21 год. 00 хв. він повертався додому з місця роботи. Перебуваючи біля станції метро «Либідська» в м. Києві, він побачив як його дружина ОСОБА_7 , проїхала повз нього на своєму автомобілі, тому він вирішив, що дружина їде додому та може його підвезти. У зв'язку з чим, він почав їй телефонувати, але остання не відповідала на дзвінки. Прийшовши за місцем мешкання, він продовжував їй телефонувати та надсилати повідомлення, але вона не відповідала. По дорозі додому купив пляшку «Пепсі-коли» та випив її. Оскільки вона не відповідала на його дзвінки, він ще більше розгнівався та, підозрюючи дружину в зраді, знову пішов до магазину, де придбав пляшку «Пепсі-коли» та цигарки. Після чого він пішов додому чекати дружину, де і вжив даний напій. Приблизно о 00 год. 00 хв., його дружина повернулась до місця їх мешкання, а через пів години у них виник словесний конфлікт на ґрунті ревнощів, під час якого він наніс їй три удари кулаком своєї правої руки в область голови, від яких вона впала на підлогу та знепритомніла, а через деякий час перестала подавати ознаки життя. Після чого він викликав працівників міліції та швидкої медичної допомоги. Увесь час вибігав на вулицю дивитись чи не приїхали лікарі, а потім повертався додому та робив штучне дихання. Спочатку приїхали працівники міліції, а потім лікарі, які по приїзду, а саме о 00 год. 55 хв. констатували її біологічну смерть. У вчиненому щиро розкаявся, пояснив що має на утриманні неповнолітню дитину та до його затримання фінансово допомагав потерпілій ОСОБА_6 , у день вчинення злочину алкогольних напоїв не вживав та перебував у тверезому стані. Просив суд призначити йому покарання більш м'яке, ніж передбачене санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
Дані покази суд кладе в основу вироку, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3 її вітчим. Коли її мама ОСОБА_7 познайомилась з її вітчимом ОСОБА_3 їй було три роки. Спочатку вони проживали у Вінницькій області, а потім переїхали до м. Київ. З батьками по АДРЕСА_2 вона не проживала, на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Пояснила, що має молодшого брата, 2004 р.н., який на даний час проживає у бабусі в Вінницькій обл. Вітчим ставився до неї доброзичливо, не ображав, постійно фінансово допомагав, оплачував навчання, алкогольними напоями не зловживав, мав постійне місце роботи, до мами відносився добре. Крім того, пояснила, що мамі телефонували якісь чоловіки, однак зустрічалась ОСОБА_7 з іншими чоловіками та чи зраджувала вона з ними їй не відомо. Просила суд призначити ОСОБА_3 покарання більш м'яке, ніж передбачене санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
- показаннями свідка ОСОБА_8 , про те, що на даним час має у власності ? будиноку АДРЕСА_2 . З 2014 року даний будинок у нього орендував ОСОБА_3 разом із своєю дружиною ОСОБА_7 , у подружжя є двоє дітей, однак діти з ними не жили. За час проживання у даному будинку подружжя зарекомендувало себе з позитивного боку. Чи зустрічалась ОСОБА_7 з іншими чоловіками йому не відомо. Про подію, що сталася 12.02.2015 року йому стало відомо від сусідки на ім'я ОСОБА_9 , прізвище не пам'ятає.
Крім того, вина ОСОБА_3 також підтверджується:
- даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 12.02.2015 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого у будинку АДРЕСА_2 було виявлено труп ОСОБА_10 та проведено огляд трупа за участю судово-медичного експерта.
- висновком експерта № 463 від 18.03.2015 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_7 настала в результаті внутрішньочерепної травми, з травматичними крововиливами під в м'які оболонки та в шлуночки мозку, з набряком-набубнявінням тканини головного мозку, з дислокацією стволових та базальних структур мозку та вклиненням мигдалин мозочка в потиличний отвір і під намет мозочка. Цей комплекс ушкодження на голові з внутрішньочерепними крововиливами має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, а самі по собі крововиливи із згортками крові у шлуночки головного мозку мають неминучий летальний кінець при звичайній течії травми.
- висновком судово-психіатричного експерта № 205 від 17.03.2015 року, відповідно до якого на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними та на теперішній час ОСОБА_3 не страждає на психічний розлад, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю доведена у судовому засіданні.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, те, що він вжив всіх можливих заходів для надання медичної допопоги потерпілій, позитивні характеристики, а також вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного аморальними діями потерпілої ОСОБА_7 , оскільки було встановлено із показів обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 спілкувалась з іншими чоловіками та зраджувала ОСОБА_3 .
Крім того, як вбачається із пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України у стані алкогольного сп'яніння, однак у ході судового слідства, а саме під час допиту обвинуваченого, потерпілої, свідка та під час дослідження матеріалів кримінального провадження дана обтяжуюча обставина не знайшла свого підтвердження, крім того, в матеріалах даного провадження відсутній акт освідування ОСОБА_3 , а тому суд не враховує запропоновану стороною обвинувачення як обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з чим, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_3 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі та приходить до висновку про те, що всі пом'якшуючі покарання обставини та дані про його особу у своїй сукупності суттєво знижують суспільну небезпечність вчинених ним злочинних діянь, та суспільну небезпечність особи самого ОСОБА_3 , та вважає можливим при призначенні покарання за ч. 2 ст. 121 КК України застосувати вимоги ст. 69 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією цієї статті
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 час попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним за ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 6 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 25.08.2015 року.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 12.02.2015 року по 24.08.2015 року включно.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО № 13 УДПС в м. Києві та Київській обл.
Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг» білого кольору, мобільний телефон марки «TV mobile» золотистого кольору, мобільний телефон марки «Нокіа» сріблястого кольору, які передано під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя