Провадження: № 22-ц-/790/6326/15 Головуючий: 1 інстанції - Чередник В.Є.
Справа: № 640/11680/15-ц Доповідач - Івах А.П.
Категорія: інші
27 серпня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Івах А.П.,
суддів - Пономаренко Ю.А., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі - Курносовій К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_2 до Управління Державного казначейства в Київському районі м. Харкова, третя особа - Управління служби безпеки України в Харківській області про стягнення моральної шкоди,-
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування доводів заяви посилався на те, що в нього є підстави вважати, що за його радіоелектронними пристроями (мобільний телефон, комп'ютер) оперативними підрозділами Управління служби безпеки України в Харківській області проводяться незаконні негласні оперативно-розшукові дії із застосуванням спеціальних технічних пристроїв негласного отримання інформації в зв'язку з наданням у 2014-2015 році правової допомоги особа, які перебувають на даний час під слідством, а також в зв'язку з розслідуванням кримінального провадження по факту скоєння терористичного акта 19 січня 2015 року біля Московського районного суду м. Харкова.
3 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони експлуатації радіоелектронних пристроїв не побутового призначення у нього вдома по АДРЕСА_1, (в тому числі правоохоронних органів), заборони використання телекомунікаційного обладнання ПАТ «Київстар», яке використовуються з порушенням в будинках АДРЕСА_1,а також демонтувати опто-волокновий шнур, який проведений по повітряній лінії в цих будинках, а також не санкціоновану та з порушеннями схем підключення експлуатацію системи внутрішньо будинкового електропостачання. Крім того, просить заборонити проведення негласних оперативно-розшукових заходів в його будинку із застосуванням технічних засобів негласного отримання інформації, які ізлучаючого типу та доступу до радіотехнічних об'єктів операторів мобільного зв'язку.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій порушує питання про її скасування та ухвалення нової, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного:
Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 на підтвердження своїх доводів не надав на виконання вимог ст. 151 ЦПК України будь-яких доказів на підтвердження того, що невжиття саме таким чином заходів може зробити неможливим виконання рішення суду по справі, де предметом спору є спричинення заявникові моральної шкоди.
З висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 своєї постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Отже, при обранні заходів забезпечення позову суд повинен також врахувати необхідність балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову в якості тиску на відповідача.
Аналіз наявних матеріалів справи свідчить, що зазначені вимоги закону (ч. 3 ст. 152 ЦПК України) та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України судом першої інстанції враховані в повній мірі.
Суд, виконавши вимоги цивільного судочинства, постановив таку ухвалу, що відповідає вимогам ст. 210 ЦПК України, зазначив мотиви, з яких дійшов висновку щодо необґрунтованості заяви ОСОБА_2.
За вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Отже, вимогами заявника є питання щодо стягнення моральної шкоди.
Забезпечення позову шляхом заборони експлуатації радіоелектронних приладів не побутового призначення у нього вдома по вул.. Клочківській, 195Д ( в тому числі правоохоронних органів), заборони використання телекомунікаційного обладнання ПАТ «Київстар», яке використовується з порушеннями в будинках АДРЕСА_1, а також демонтувати опто-волоконий шнур, який проведений по повітряній лінії в цих будинках, а також не санкціоновану та з порушеннями схем підключення експлуатацію системивнутрішьобудинкового електропостачання, а також заборони проведення негласних оперативно-розшукових заходів в його будинку з застосуванням технічних засобів негласного отримання інформації, яке ізлучаючого типу та доступу до радіотехнічних об'єктів операторів мобільного зв'язку вимогам закону не відповідає.
За таких обставин, ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, як це передбачається вимогами п. 1 ст. 312 ЦПК України.
Керуючись ст.. ст.. 303, 304, ст. 307, ст. 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий -
Судді -