Справа № 22-ц-4486/2011 рік Головуючий 1 інстанції - Смірнова Н.А.
Категорія: соціальні виплати Доповідач - Тичкова О.Ю.
13 квітня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Тичкової О.Ю..,
суддів: - ОСОБА_1А, ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та сплатити допомогу на оздоровлення, -
У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є інвалідом 2-ї групи, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.19991 року має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Посилаючись на невідповідність розміру виплачуваної йому допомоги розміру, встановленому ч. 4 ст. 48 вказаного Закону та відмову відповідача у її перерахунку, просив зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати за 2007-2009 роки.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 липня 2010 року позов задоволено. Визнано бездіяльність відповідачів протиправною та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської (Управління праці) провести ОСОБА_3 недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007 - 2009 роки.
В апеляційній скарзі Управління праці, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга прийнята до розгляду судовою колегією судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області і розглядається за правилами КАС України відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами від 2 грудня 2010 року № 2748 -У1, який набрав чинності з 30 грудня 2010 року.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 197 Кодексу Адміністративного судочинства України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, за правилами цього Кодексу.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалід 2 групи, а тому має пільги, передбачені статтею 48 Закону N 796-ХІІ, зокрема йому належить право на щорічну грошову допомогу з оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення виплачувалась відповідачем не у відповідності з вимогами статті 48 Закону N 796-ХІІ, а тому порушує права позивача. При цьому суд визнав пріоритетність статті 48 Закону N 796-ХІІ у застосуванні до даного спору над постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 2 групи, захворювання яких пов'язано з ліквідацією наслідків на ЧАЕС виплачується щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Дію положення статті 48 Закону N 796-ХІІ було зупинене на 2007 та 2008 роки, в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, певними нормами Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік".
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року"за № 10-рп/2008 зазначені норми визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як убачається з матеріалів справи щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік позивачу виплачено 12.07 2007 року, за 2008 рік - 17.07. 2008 року.
Таким чином, у зазначений період часу Управління праці повинно було нараховувати та виплачувати позивачу допомогу на оздоровлення у розмірі встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте Кабінетом Міністрів України на виконання ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» нормативних актів, які б визначали розмір зазначених соціальних виплат прийнято не було. При цьому дія ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» не зупинялась. Таким чином, відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону у розмірі 5 мінімальних заробітних плат виходячи із її розміру на момент виплати.
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, обгрунтовано дійшов висновку стосовно обов'язку відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 - 2009 р. відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права,оскаржуване судове рішення є законним та обгрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Враховуючи той факт, що з вказаним позовом позивач звернувся до суду за правилами цивільного судочинства та він розглянутий судом першої інстанції в порядку цивільного судочинства на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, судова колегія не застосовує до спірних правовідносин ст. 99, 100 КАС України щодо строку звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ст. 200 КАС України Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, п.1,ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лозівської державної адміністрації Харківської області - відхилити.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 липня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: