Справа №2-638/4378/14 Головуючий 1-ї інстанції - Аркатова К.В.
Провадження : № 22ц/790/6464/15 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : договірне.
01 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Пономаренко Ю.А., Івах А.П.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі відділення № 976 ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталії Олександрівни, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_7 про визнання таким, що припинив дію договору іпотеки, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дійсним попереднього договору,
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати таким, що припинив дію договір іпотеки, зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» в особі відділення № 976 ПАТ «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н. О. вчинити певні дії, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, визнати дійсним попередній договір.
В обґрунтування позову посилалася на те, що 08.02.2006 року між ПАТ «Укрсиббанк» та третьою особою ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 196/Н-ТТ№3. З метою забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань третьої особи, між нею та відповідачем Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» в особі відділення № 976 ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки відповідно до умов якого вона передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,9 кв.м., житловою - 26,1 кв.м., посвідченого ПН ХМНО Лавінда Н.О. за реєстровим №323. 06.02.2013 року боржник ОСОБА_7 належним чином виконав свої зобов'язання, повністю погасивши борг, а тому у зв'язку з припиненням основного кредитного зобов'язання ОСОБА_1 просить визнати таким, що припинив свою дію Договір іпотеки і зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» в особі відділення № 976 ПАТ «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н. О., Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції вчинити дії щодо припинення обтяження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, стягнути з ПАТ «Укрсиббанк» матеріальну та моральну шкоду у розмірі по 10 000 грн., визнати дійсним попередній договір купівлі - продажу укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо квартири АДРЕСА_1; вирішити питання про судові витрати.
Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» проти позову заперечував, посилаючись на недоведеність позивачем факту існування спору.
Представник відповідача Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Гімонова К.Е. проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Відповідачі ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н.О., та третя особа ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися надали до суду першої інстанції заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2015 року провадження по справі в частині вимог про зобов'язання реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі відділення № 976 ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталії Олександрівни, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_7 про визнання таким, що припинив дію договору іпотеки, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дійсним попереднього договору - закрите у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2015 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове, яким задовольнити позов повністю по суті позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні з підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відмовляючи у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі відділення № 976 ПАТ «УкрСиббанк» про визнання таким, що припинив дію договір іпотеки, зобов'язання вчинити дії щодо зняття обтяження квартири іпотекою, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведений факт існування спору, оскільки не надано будь-яких доказів порушення, не визнання або оспорювання факту припинення зобов'язання за договором іпотеки.
Проте з такими висновками районного суду повністю погодитись не можна.
Відповідно до ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 08.02.2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» і третьою особою ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 196/Н-ТТ№3 за умовами якого ОСОБА_7 взяв у банку кредит у сумі 24 830 доларів США з кінцевим строком повернення 8 лютого 2013 року.
На забезпечення виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_7, 8 лютого 2013 року ОСОБА_1 уклала з банком договір іпотеки, згідно якого передала в іпотеку банку належну їй квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,9 кв.м., житловою - 26,1 кв.м., в цей же день приватним нотаріусом було зареєстровано заборону на нерухоме майно - указану квартиру, про що внесено запис до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстровим № 924, а згодом квартира обтяжена іпотекою у Державному реєстрі прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності після укладених Договорів (а.с.18-21).
Встановлено і визнається ПАТ «УкрСиббанк» що станом на 06 лютого 2013 року ОСОБА_7 свої кредитні зобов'язання виконав у повному обсязі..
Відповідно до пункту 6. 1 договору іпотеки, іпотека діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору.
13.02.2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звернулися до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» із вимогою про зняття заборони відчуження майна відповідно п.2.2.3 Договору (а.с.11).
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 ще неодноразово зверталась Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» із вимогою про зняття заборони відчуження майна відповідно п.2.2.3 Договору, проте Банк посилаючись на недосконалість законодавства в цій частині та не сплату заявниками державного мита, не вчинив дій щодо зняття заборони відчуження майн та виключення обтяжень.
Згідно з частинами 1, 3 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Частиною 9 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
Оскільки основне зобов'язання боржником виконано дія договору іпотеки припинилась згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку».
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст.43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18 листопада 2003 року, який діяв на час виникнення правовідносин, відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача. Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.
Згідно ч.3 ст.44 вказаного Закону та ч.3 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що після припинення обтяження обтяжувач ПАТ «УкрСиббанк» ні самостійно, ні на письмову вимогу іпотекодателя - ОСОБА_1 вказані вимоги закону не виконав.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Конституцією України закріплено, що держава гарантує, у тому числі і судовий, захист його прав і свобод (ст. 55). Правосуддя в Україні здійснюється тільки судом; судовий розгляд відбувається у формах конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства.
Принцип безперешкодного доступу до правосуддя встановлений Конвенцією про захист прав людини та основних свобод (п. 1 ст. 6) - кожен у випадку спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним, неупередженим і компетентним судом, створеним на підставі закону, при дотриманні принципу рівності всіх перед судом.
Гарантуючи державний, у тому числі судовий, захист прав і свобод людини і громадянина, Конституція України одночасно закріплює право кожного захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом (ст. 55).
Вибір способу захисту права ОСОБА_1 відповідає вимогам зазначених вище норм і не суперечить ст.16 ЦК України.
ПАТ «УкрСиббанк» заперечуючи проти позову посилався на те, що обов'язок по вилученню відповідного запису та необхідність сплатити всі необхідні платежі, пов'язані з припиненням обтяження покладається на позивача ОСОБА_1
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація відомостей про припинення обтяження здійснюється безоплатно.
Посилання представника ПАТ «УкрСиббанк» на те, що відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17 жовтня 2013 року, іпотекодатель у разі припинення іпотеки є заінтересованою особою, не звільняє іпотекодержателя, як обтяжувача майна, виконати вимоги, покладені на нього законом про припинення обтяження.
З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції у вказаній частині змінити.
В іншій частині рішення є законним та обґрунтованим і доводами апеляційної скарги воно не спростовується.
Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.3 ч.1 ст.307, п.п. 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2015 змінити.
Зобов'язати публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» протягом п'яти днів подати реєстратору Державного реєстру прав на нерухоме майно заяву про припинення обтяження і подальше вилучення обтяження іпотекою належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,9 кв.м., житловою - 26,1 кв.м.
В іншій частині це ж рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді: