Провадження № 22-ц/790/6408/15 Головуючий 1 інстанції - Шаренко С.Л. Справа № 640/15239/14-ц Доповідач-Пономаренко Ю.А.
25 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - Пономаренко Ю.А.,
суддів колегії - Коваленко І.П.
Шевченко Н.Ф.
за участю секретаря - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
У вересні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просив визнати за ним право власності на самовільно збудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок, площею 152,7 кв.м. по АДРЕСА_1
Сторони у справі рішення суду не оскаржували.
14.07.2014 року ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу на вищезазначене рішення.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 07.04.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено, рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2004 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
06.05.2015 року ОСОБА_5 подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Харківської області від 07.04.2015 року.
08.05.2015 року ОСОБА_5 подав касаційну скаргу на ухвали апеляційного суду Харківської області від 07.04.2015 року.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2015 року касаційні скарги ОСОБА_5 в частині оскарження ухвал апеляційного суду Харківської області від 07.04.2015 року повернуті особі, яка їх подала.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.07.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволена частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 07.04.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
В апеляційні скарзі ОСОБА_4, яка не приймала участі у справі, але стверджує, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що вона є власницею 4/9 частин житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться на спільній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 належить 1/3 частини цього будинку. Також зазначає, що позивачем не дотримано умови здачі будинку в експлуатацію.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 січня 2015 року поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2004 року.
Скасовуючи рішення апеляційного суду Харківської області від 07.04.2015 року та передаючи справу на новий апеляційний розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ставить під сумнів питання щодо законності та обґрунтованості поновлення строків ОСОБА_4 апеляційним судом на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2004 року. Між тим, ухвала апеляційного суду від 23.01.2015року про поновлення строків та відкриття апеляційного провадження є чинною та ніким не скасована. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у колегії суддів не має.
Судовим розглядом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 09.02.2002 року позивач є власником 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 житловою площею 64,0 кв. м, та надвірних будівель. Власниками 4/9 частин вказаного будинку з надвірними будівлями є ОСОБА_4, а 2/9 частини спірного будинку належить ОСОБА_8
На підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 та ОСОБА_8, є співвласниками земельної ділянки загальною площею 0,1000 га.
На вказаній земельній ділянці позивач самовільно збудував жилий будинок площею 152,7 кв.м. та звернувся з позовом до суду, щодо визнання за ним права власності на цей збудований будинок.
Рішенням суду, яке є предметом оскарження, позов задоволено.
В апеляційній скарзі, як на підставу скасування судового рішення ОСОБА_4 посилалась на те, що вона не була залучена до участі у справі про визнання за ОСОБА_5 права власності на спірний будинок, хоча вона є співвласником будинку, а відтак оскаржуваним рішенням було порушено її законне право.
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухваленого в 2004 році рішення, суд виходив з того, що наведені обставини давали підстави вважати, що право апелянта порушено.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, спірний будинок відкрито експлуатується позивачем понад 10 років, що свідчить про обізнаність апелянта про факт визнання за позивачем права власності на спірний будинок, оскільки на протязі 2003-2013років між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вирішувалось питання щодо викупу ОСОБА_5 часток домоволодіння, належних ОСОБА_8 та ОСОБА_4 В цих переговорах ОСОБА_8 виступала, як повноважний представник ОСОБА_4 Також, 24.01.2005 року ОСОБА_8 дала згоду на підключення до спірного будинку водопроводу. Підпис ОСОБА_8 завірено начальником КЖП № 6.
Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що оскаржуваним рішенням були порушені права апелянта, до суду апеляційної інстанції не надано.
Навпаки, як зазначено вище, правовідносини, що склалися між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 свідчать про фактичне визнання ОСОБА_4 за ОСОБА_5 права власності на спірний будинок.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваним рішенням права ОСОБА_4 не зачіпаються.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно роз'яснень, які мстяться в п. 8 Постанови ПВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» зазначено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 292, 297, 324 ЦПК України колегія суддів, -
Провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Харківської міської ради про визнання права власності - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -