2-339/10
09.03.2010 року м. Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області в складі головуючого - судді НОСОВА Г.С., при секретарі - Пархоменко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
01.02.2010 року позивач звернувся з вимогою до відповідача про стягнення боргу в розмірі 4362,09 грн. В обґрунтування позову пояснює, що відповідач, як інвалід першої групи мав право на придбання автомобілю за ціною нижче ніж її ринкова вартість. В зв'язку з тим, що останній не мав навіть частини грошей для оплати за автомобіль, попросив його оплатити вартість цього автомобілю, пообіцяв йому право подальшого керування цим автомобілем. Оплата ним була зроблена в сумі 4 362,09 грн. В грудні 2006 року, про це була складена розписка.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що він дав гроші для придбання автомобіля ОСОБА_2, але останній відмовляється їх повернути.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, проте не заперечувала, що відповідач брав гроші на придбання автомобілю та між сторонами по справі існувала усна домовленість, що позивач буде у разі необхідності возити відповідача на автомобілі.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне заявлені позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що згідно розписки від 23.12.2006 року ОСОБА_2 підтвердив, що за придбання автомобілю ЗАЗ 11028 оплату в розмірі 8000 грн. здійснив позивач. Також, згідно цієї розписки ОСОБА_2 зобов'язався повернути ці кошти ОСОБА_1, коли останній поверне автомобіль в користування відповідача. Останнє пояснюється тим, що відповідач дав ОСОБА_1 доручення на керування вищезгаданим транспортним засобом (а.с.9-10).
Згідно квитанції від 18.06.02 року оплата за транспортний засіб була здійснена позивачем від імені відповідача, що не оспарюється відповідачем (а.с.7). oman;tag3:12pt;">
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Суд визнає наявність належним чином підтвердженого боргу за договором позики.
Враховуючі викладене, суд визнає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано заперечень проти позову і доказів, які підтверджували незаконність вимог позивача або їх необґрунтованість.
Витрати, пов'язані зі сплатою витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача у відповідності до ст. 88 ЦПК України. Від сплати судового збору ОСОБА_2 звільнений.
lign="justify" style="font-family:Times New Roman;font-size:12pt;"> align="justify" style="tag2:Times New Roman;tag3:14pt;">Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.1046,1047 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4362 (чотири тисячі триста шістдесят дві ) грн. 09 коп. та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного розгляду справи, всього в сумі 4482,09 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Балаклійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 15.03.2010 року.
СУДДЯ Г.С.НОСОВ