31 серпня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Собіни І.М.
Суддів: Василевича В.С., Оніпко О.В.
Секретар судових засідань Шептицька С.С.
З участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою представника Національного університету водного господарства та природокористування на рішення Рівненського міського суду від 03 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного університету водного господарства та природокористування про зобов"язання укласти контракт,
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаними позовними вимогами.
Рішенням Рівненського міського суду від 03 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов"язано ректора Національного університету водного господарства та природокористування (далі НУВГП) укласти з ОСОБА_2 контракт, як з директором Рівненського автотранспортного коледжу НУВГП, строком на п"ять років.
Стягнуто з Національного університету водного господарства та природокористування в дохід державного бюджету судовий збір у сумі 243,60гривень.
У поданій апеляційній скарзі представник університету вказує на те, що висновки суду про правильність обрання позивача на посаду директора коледжу суперечать вимогам ч. 4 ст. 43 Закону України „Про вищу освіту" відповідно до яких керівник структурного підрозділу вищого навчального закладу (факультету, ННІ) обирається вченою радою ВНЗ строком на п"ять років з урахуванням пропозицій структурного підрозділу (які носять рекомендаційний характер). І тільки після обрання вченою радою університету ректор укладає з таким кандидатом контракт.
Доводив, що згідно абзацу 3 п. 4.8 Положення про Рівненський автотранспортний коледж, конференція трудового колективу коледжу лише рекомендує кандидатуру власникові коледжу по заміщенню вакантної посади директора.
Судом не враховано, що кандидат на посаду директора коледжа ОСОБА_2 не відповідає вимогам, а саме: у нього відсутній стаж роботи науково - педагогічного працівника, а має лише педагогічний стаж, не має ні вченого звання, ні наукового ступеня.
Вважає помилковим висновок суду про те, що ОСОБА_2 обирався на посаду директора трудовим колективом коледжу на підставі ст. 42 Закону України „Про вищу освіту", як керівник ВНЗ з подальшим укладенням з кандидатом контракту, без наступного розгляду цього питання Вченою Радою університету.
Суд вказавши у своєму рішенні про те, що коледж не є юридичною особою, разом з тим дійшов висновку про те, що Рівненський автотранспортний коледж - є відокремленим підрозділом НУВГП та є вищим навчальним закладом.
Керівник ВНЗ згідно ст. 34 Закону України „Про вищу освіту" здійснює безпосереднє управління діяльністю ВНЗ. Його права та обов"язки визначаються законодавством і статутом ВНЗ.
Права та обов"язки директора Рівненського автотранспортного коледжу визначені положенням про цей коледж, а не статутом.
Керівник є представником ВНЗ у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності.
Директор коледжу діє на підставі довіреності, наданої йому керівником ВНЗ.
Доводив, що Рівненський автотранспортний коледж, є філією, тобто іншим відокремленим підрозділом Головного підприємства - Національного університету водного господарства та природокористування, зазначене випливає з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (довідка АА №617926), Статуту НУВГП та Положення про Рівненський автотранспортний коледж.
Покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, суд застосував закон, який не поширюється на спірні правовідносини (ст. 42 Закону України „Про вищу освіту") та не застосував закон, який підлягав застосуванню ( ст. 43 Закону України „Про вищу освіту"), просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу представника відповідача відхилити.
Заслухавши доповідача, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі і з"явились в судове засідання у межах апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду колегія суддів дійшла висновку про її задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на посаді директора Рівненського автотранспортного коледжу, який є структурним підрозділом Національного університету водного господарства та природокористування з 30 грудня 2009 року по 30 грудня 2014 року, на підставі укладеного з ним контракту № 396 від 30 грудня 2009 року.
Згідно довідки АА №617926 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, Рівненський автотранспортний коледж не є юридичною особою і за організаційно - правовою формою є філією, тобто іншим відокремленим підрозділом головного підприємства - Національного університету водного господарства та природокористування.
Правовий статус Рівненського автотранспортного коледжу, як філії, відокремленого підрозділу НУВГП, закріплений в Статуті університету та Положенні про Рівненський автотранспортний коледж.
Згідно ч. 9 ст. 33 Закону України „Про вищу освіту" Філія - це територіально відокремлений структурний підрозділ вищого навчального закладу, що утворюється з метою задоволення потреб регіонального ринку праці у відповідних фахівцях та наближення місця навчання здобувачів вищої освіти до їх місця проживання. Філія не є юридичною особою і діє на підставі затвердженого вищим навчальним закладом Положення та відповідно до отриманої ліцензії на провадження освітньої діяльності. Філію очолює керівник, який підпорядкований керівнику вищого навчального закладу і діє на підставі відповідного доручення. Відомості про філію вищого навчального закладу вносяться до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Таким чином, автотранспортний коледж є філією НУВГП, не являється самостійним вищим навчальним закладом, а є вищим навчальним закладом другого типу.
Абзацом 3 п. 4.8 Положення про Рівненський автотранспортний коледж, затвердженого 2013 року, встановлдено, що конференція трудового колективу коледжу рекомендує кандидатуру власнику коледжу по заміщенню вакантної посади директора.
Директор коледжу діє на підставі довіреності, наданої йому керівником ВНЗ (ректором НУВГП) і його повноваження передбачені Положенням про коледж, а не Статутом.
Оскільки, Рівненський автотранспортний коледж, є відокремленим структурним підрозділом ВНЗ, його керівник обирається відповідно до правил встановлених ст. 43 Закону України "Про вищу освіту", а не ст. 42 цього Закону, як помилково вважав суд.
Частиною 4 ст. 43 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії вищого навчального закладу або його коледжу, що є структуриним підрозділом ВНЗ здійснюється в порядку, встановленому цією статтею .
Виходячи з того, що суд першої інстанції взяв до уваги висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права - застосував закон, який не поширюється на дані правовідносини і не застосував закон, який підлягав застосуванню, ухвалене рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Національного університету водного господарства та природокористування задоволити.
Рішення Рівненського міського суду від 03 липня 2015 року скасувати і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий І.М.Собіна
Судді: В.С.Василевич
О.В.Оніпко