Справа № 1-58/10
19 травня 2010 року м. Рівне
Рівненський міський суд в складі:
головуючого судді Головчака М.М.,
при секретарі Редько К.О.
з участю: прокурора Костюка О.В.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючий директором ТзОВ «Дей», проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_4, інвалід 3 групи, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
Підсудний ОСОБА_2 29 грудня 2009 року, приблизно о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі №156, що по вул.Волинської Дивізії,29 в м.Рівне, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді перелому основи основної фаланги 3 пальця лівої кисті, які відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
Допитаний судом підсудний ОСОБА_2 повністю себе визнав винним у скоєні інкримінованому йому досудовим слідством злочину, підтвердив місце, час мотив, спосіб та інші обставини скоєння, що вказані в обвинувальному висновку, погодився із заявленим потерпілою цивільним позовом. Окрім того пояснив, що 29.12.2009 року приблизно о 21 годині, він прийшов додому, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня. В квартирі перебувала теща та його жінка з якою виник конфлікт. На захист дружини заступилась теща ОСОБА_1 яка стала тримати його за руки. Після чого, він сильно взяв своєю правою рукою ліву руку ОСОБА_1 та відштовхнув її в сторону. Приблизно через деякий час приїхала міліція, та швидка допомога. У вчиненому щиро розкаюється, жалкує про вчинене, просить суворо не карати. Пред'явлений цивільний позов на 973 гривень 63 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 4000 гривень у відшкодування моральної шкоди визнає повністю.
Виходячи з вищевикладеного, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього учасники судового розгляду не заперечують. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє підсудний ОСОБА_2 та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку будуть позбавлені права оспорювати ті фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 29 листопада 2010 року о 20 год.30 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, вона була свідком конфлікту між ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_3 Зазначила, що побачивши коли ОСОБА_2 почав до її дочки розмахувати руками, вона почала захищати свою дочку. Після цього ОСОБА_2 взяв її сильно за кисть лівої руки та почав викручувати, тим самим зламавши їй палець. Згодом приїхав ї внук який викликав медичну допомогу. Просить суворо не карати, цивільний позов підтримує в повному обсязі.
Дії підсудного ОСОБА_2, які виразилися в умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України
При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив умисний злочин проти життя та здоров'я населення злочини проти власності, які відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, повністю визнання своєї вини.
Обставини, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в похилому віці.
Що стосується особи підсудного, суд враховує, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання негативно не характеризується, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на даний час працює, являється інвалідом третьої групи.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, особу підсудного, обставини що пом'якшують покарання, а також інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому вважає за можливим призначити покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
На підставі ст.ст.1166,1167 ЦК України суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
Керуючись ст.ст.321,324,328-339 КПК України, суд,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання - один рік обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - один рік.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 973 грн.(дев'ятсот сімдесят три) 27 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 4000 (чотири тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди
Речові докази відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя :